Гута Пеняцька: «Минуле не повинне брати гору над теперішнім»Актуально

У Бродівському районі відбулись заходи із вшанування пам’яті загиблих поляків та українців, які стали жертвами німецьких військових частин у 1944-му році.

Об этом сообщает Футляр от виолончели

Коротка передісторія

Під час Другої Світової війни село стало головною базою радянської партизанської групи. У серпні 1943 року загін налічував 96 осіб, 1944 року — 600, складаючись з трьох рот.

Командиром польської самооборони та місцевої боївки Армії Крайової був Казимир Войцеховський, який підпорядковувався окружному відділку Армії Крайової у Золочеві.

У лютому 1944 року після диверсійних акцій, які проводились поляками та радянськими партизанами, німецьке командування надіслало патруль на ці терени. У результаті двоє німецьких солдатів були захоплені у полон і жорстоко закатовані польськими бойовиками. Це стало причиною каральної акції, яку провели німецькі військові підрозділи.

28 лютого 1944 року в селі були знищені всі 172 будинки та замордовано мирних мешканців (за різними оцінками від 500 до 800 осіб, включно з жінками та дітьми). Врятуватися вдалося одному поляку, який розповів, що солдати були у німецьких військових одностроях та розмовляли німецькою мовою.

У польській літературі поширена теза про винищення польського населеного пункту Гута-Пеняцька у лютому 1944 року частиною дивізії «Галичина». Разом з тим, за твердженням дослідника Андрія Боляновського, у той час тут не діяв жоден із куренів галицької дивізії.

Сьогодення

Цього року задля вшанування пам’яті загиблих у Гуті Пеняцькій прибуло близько сотні людей із Польщі і ще стільки ж українців. Прапори двох країн майоріли поруч, а люди змішались в один натовп. Розпочалась акція із спільної молитви, яку провели польські (католицькі) та українські (греко-католицькі) священники.

Польську делегацію очолив держсекретар канцелярії Президента Республіки Польща Анджея Дуди Адам Квятковський, а українську – заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Собко.

Адам Квятковський зачитав звернення президента Польщі Анджея Дуди, в якому той відверто звинуватив українських націоналістів у скоєнні злочину в Гуті Пеняцькій.

«Колись тут було гамірне польське поселення, а зараз тут пустка. Історію Гути Пеняцької було перекреслено в один день, повний крові та знищення. Українські воїни і поліцаї, які були на службі у німців, та українські націоналісти у жорстокий спосіб вбили близько тисячі осіб, а село просто спалили. Це була антипольська акція, яка мала на меті етнічне зачищення цього регіону», – йдеться у заяві польського президента.

Щоправда, пізніше Квятковський зазначив, що у майбутньому Україна та Польща повинні пам’ятати історію, але жити в мирі.

«Минуле не повинне брати гору над теперішнім. Ми маємо бути готові разом пліч-о-пліч протистояти спільним загрозам. Того, що об’єднує наші народи, є набагато більше, ніж того, що їх роз’єднує», – процитував президента Дуду Адам Квятковський.

Заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Собко під час свого виступу зауважив, що під час подій 1944-го року у Гуті Пеняцькій загинули й українці, а сьогодні наші воїни захищають Європу від московської навали.

«Ми повинні робити висновки і бути дружніми народами. Як польський народ, так і український, багато натерпівся під час ІІ Світової війни. Ті українці і поляки, які жили у Гуті Пеняцькій, не були ні в чому винні. А сьогодні ми бачимо, як на східних кордонах наші хлопці боронять не лише Україну, а й Європу. На цій війні є хлопці і дівчата, які мають польське коріння.

Сьогодні в особі Польщі ми маємо потужного партнера, який надає нам військову, матеріальну та правову допомогу. На усіх рівнях, від президента до найдрібнішого чиновника, ми повинні зробити все, аби більше не сталось подібних речей і ми не були змушені вшановувати пам’ять нових жертв», – сказав Іван Собко.

Перед завершенням акції виступила і представниця польського товариства «Гута Пеняцька» Малгожата Госньовська-Кола. Вона заявила, що її мати народилась у Гуті Пеняцькій і тут були вбиті її родичі. Вона додала, що «поляки приїжджають сюди, бо це – їхній християнський та патріотичний обов’язок». Представниця польського товариства повторила, що людей у Гуті Пеняцькій вбили українські націоналісти через те, що «вони були поляками». На ці заяви ніхто з українців ніяк не відреагував, хоча справжня історія цієї трагедії описана на стенді поруч трьома мовами: українською, польською та англійською.

Що стосується висвітлення цього заходу, по польська сторона підійшла до цього серйозно: маса журналістів, різні телевізійні канали і трансляція «наживо». Українських журналістів було кілька і лише один телеканал.

Цікаво, що поляків до знищеної Гути Пеняцької у неділю, 24 лютого, довозили на возах місцеві жителі села Жарків Бродівського району. За неофіційною інформацією, вартість такої послуги становила 200 гривень.

Охорону громадського порядку під час поминальних заходів у Гуті Пеняцькій здійснювало кілька сотень працівників Національної поліції та вибухотехніки. Провокацій не допустила Служба безпеки України.