Сприйняття на рівних: як у Вінниці люди з інвалідністю відкривають власну справу

На перший погляд, це звичайний манікюрний салон краси. Лаки, необхідна апаратура та інші дрібнички. Усміхнена майстриня. Але залою вона не ходить. А їздить на інвалідному візку.

Об этом сообщает Роспрес

Ще у юному віці 33-річна Наталія потрапила під колеса автомобіля. Відтоді самостійно пересуватися не може. У громадській організації «Гармонія» їй нещодавно запропонували стати учасником проекту, який підтримав Канадський Фонд «Проміс».

«Щоб люди з інвалідністю могли показати людям з інвалідністю свої приклади розвитку. Аби зайняти свою нішу у бізнесі. Це, як у приказці, коли не дають рибу, а дають вудку. У цьому випадку — можливості для розвитку», — пояснює Людмила Нецкіна, голова правління ГО «Гармонія».

В проекті взяли участь п’ятеро людей з інвалідністю. Вони пройшли навчання та отримали дипломи для створення власної справи. Двоє дівчат стали майстрами манікюру. Ще троє людей – баристами. Працюють у кав’ярні «Кульбабка», що знаходиться у торгово-розважальному комплексі по вулиці 600-річчя.

На манікюр до Наталії щодня звертаються від п’яти клієнтів.

«Насправді, відчуття дуже приємні. Думаю, я буду приходити до Наталі. Тому, що крім манікюру, вона ще створює відповідний настрій. Такий легкий, веселий», — розповідає клієнтка Оксана Крижанівська,.

Крім легкого настрою та манікюру Наталія вивчилась на візажиста та бровиста.

«Життя продовжується. І я продовжую жити і дарувати красу дівчатам, жінкам. Іноді, і чоловікам також. Я з дитинства полюбляла моду і красу. Вже на візку стала учасницею «Міс Україна». Потім мені подобалася краса не тільки на нігтиках, а й мейк-ап. Тому закінчила курси мейк-апу. І зараз фарбую дівчат, наречених», — каже Наталія Видайко, косметолог.

В «Гармонії» створюють всі умови для працевлаштування людей з інвалідністю. І якщо у когось є бажання розвиватися, допомагають обирати будь-який фах.

«Я не думаю, що інвалідність, або візок, є перешкодою для того, щоб працювати, мріяти, розвиватися. Якщо ти хочеш мати якусь професію, або спеціальність, інвалідність не має бути перешкодою. Інвалідність, по-перше, треба подолати в голові. А потім, все буде добре», — стверджує Людмила Нецкіна.

Людмила Нецкіна і сама вирішила освоїти нову професію. Цього року буде вступати на архітектора. А Олена Чорнобривенко, керівник Центру реабілітації для людей з інвалідністю «Гармонія», планує вивчити японську та китайську. Каже, для роботи та особистого розвитку.

«Більшість думає, що люди з інвалідністю можуть займатися лише за комп’ютером. Не треба виходити, робота віддалена. Але будь-яка людина – це соціальна істота. І люди з інвалідністю не виключення. Тому і обирають професії з комунікацією», — розповідає Олена.

Вінницю вважають одним з найкомфортніших міст в Україні для людей з інвалідністю.

«За довгі роки були створені всі умови, аби інклюзивна свідомість єднала суспільство. Це не просто будувати пандус, не просто створювати доступні робочі місця. У Вінниці є всі ці моменти. А з приводу працевлаштування, у світі є новий формат. Це перехідні транзитні програми для дітей після школи, коли до 21-річного віку їх навчають, як працювати. За кордоном вже діють от такі приклади. Мережа готелів бере до себе групу людей на стажування. І там їх навчають працювати на певному процесі: складати рушники, або переносити документи на підписи до різних кабінетів. І серед цієї групи, є дитина, яка може робити тільки це. І може робити це якісно. І за цей рік її навчають адаптуватися у соціумі. Як добиратися на роботу, комунікувати з колегами», — підкреслює Чорнобривенко.

Вінничани впевнені, їх приклад та досвід змінювати своє життя за будь-яких обставин надихне в Україні і інших людей з інвалідністю здійснювати свої мрії. У кого виникнуть питання, та знадобиться порада, готові допомогти.

Фото у слайдері:

Джерело статті: “http://www.vinnitsa.info/news/spryynyattya-na-rivnykh-yak-u-vinnytsi-lyudy-z-invalidnistyu-vidkryvayut-vlasnu-spravu.html”