Верховний суд може узаконити махінації Фірташа та Росії з Одеським припортовим заводом

Чи «проковтнуть» на горі витівки олігарха?

20 лютого 2020 року представник Одеського припортового заводу — адвокат Зоя Ярош — зробила шокуючу заяву, згідно з якою

відповідно до наявних документів, які містяться в матеріалах справи, стягнення у справі ОПЗ  відбувається фактично не на користь Кіпрської компанії українського олігарха Дмитра Фірташа, а на користь російського ВАТ «Газпромбанк»,

яке (ВАТ «ГАЗПРОМБАНК») за рішенням РНБО України та Указом Президента України від 2015 року  (чинними і на сьогодні) внесено до санкційного списку підприємств, з якими Україна не може мати будь які бізнес-стосунки, — повідомляє

Тож вже 4 квітня 2020 року Верховний суд України може винести рішення, яке стане доленосним для України, задовільнивши заяву про надання дозволу на виконання рішення Стокгольмського арбітражного  суду від 25 липня 2016 року про стягнення з ПАТ «Одеський припортовий завод» (частка держави у статутному капіталі 99,57 %),  понад 250 мільйонів доларів США на користь кіпрської компанії Остхем Холдінг Лімітед (Кіпр), керівником якої, відповідно до офіційного реєстру компаній Республіки Кіпр є скандальний український олігарх Дмитро Фірташ.

У разі якщо Суд винесе рішення, що дозволить виконання рішення Арбітражного суду, Україна може втратити одне з найбільших бюджетоутворюючих підприємств.  Українська ж сторона намагається довести в суді, що рішення Стокгольмського арбітражу виконати неможливо.  

Як відомо, «Газпромбанком» напряму та через афілійовані компанії володіє російський «Газпром», а, у свою чергу, «Газпромом» більше як на 50% володіє уряд Російської федерації. Тобто Верховний суд України, надавши дозвіл на виконання рішення Стокгольмського арбітражу, передасть стратегічне підприємство України в руки російської компанії із санкційного списку. 

Як пояснили представники ОПЗ згідно з документами, які є в наявності суду, видно, що кіпрська компанія Остхем Холдинг Лімітед була заснована у 2010 році з розміром статутного капіталу 5 000 євро. Згідно з відповіддю на запит та наявним у суді витягом з реєстру компаній Республіки Кіпр, видно, що починаючи з 2011 року компанія Остхем Холдинг Лімітед отримувала багатомільйонні кредити від російського Газпромбанку, а на забезпечення таких кредитів передавала в заставу банку акції належних їй підприємств та власні банківські рахунки. 

У січні 2013 року Остхем Холдінг Лімітед та ПАТ «Одеський припортовий завод» уклали Контракт купівлі-продажу природного газу та на здійснення цієї угоди, відповідно до чинного законодавства України,  отримали згоду Фонду державного майна України.  Пізніше, у грудні того ж року,  сторони уклали Додаткову угоду, відповідно до якої було збільшено кількість та вартість газу до розміру більш як мільярд доларів США, що перевищувало вартість активів Одеського припортового заводу у майже 4 рази та потребувало погодження зборів акціонерів ОПЗ та Фонду державного майна України. Однак цього зроблено не було.

Напередодні підписання другої угоди, а саме — наприкінці жовтня 2013 року, компанія Остхем Холдінг Лімітед відступила на користь АТ «ГАЗПРОМБАНК»: «права, титули, теперішні та майбутні, по відношенню до будь-якої Угоди та відповідно до неї, включаючи без обмежень всі теперішні та майбутні вимоги, права позивання, виплати та доходи у зв’язку з цим». Переуступка була зафіксована у реєстрі компаній Республіки Кіпр. Відповідний витяг є у розпорядженні Верховного Суду  України.

Тому, за твердженнями представників Одеського припортового заводу, за умови надання згоди на виконання рішення Стокгольмського арбітражного суду від 25 липня 2016 року фактичним набувачем виплат та доходів на суму понад 250 мільйонів доларів буде російський санкційний ВАТ «ГАЗПРОМБАНК».

До речі, ще у 2014 році про тісні зв’язки пана Фірташа та Російського уряду писала «Економічна правда» 

https://www.epravda.com.ua/rus/publications/2014/12/17/513658/

Як відомо, через свої структури та за гроші росіян Фірташ, починаючи з 2010 року придбав 90% українського заводу з виробництва добрив «Стірол» в Україні, а також отримав контроль над заводами «Азот» у Сєверодонецьку та Рівному, придбав  Банк «Надра» і морський порт «Ніка Тера»».  

Раніше навіть президент-утікач Янукович  відмовився продати ОПЗ Фірташу

https://www.depo.ua/rus/money/firtash-poskarzhivsya-yak-yanukovich-ne-prodav-yomu-opz-13102016135500

Між тим, представники компанії Остхем Холдінг Лімітед під час суду намагалися спростувати вищезазначені факти та намагались переконати суд, що на укладання наступних договорів не мали питати дозволу акцінерів ОПЗ та Фонду держмайна.

Ось тільки Фонд держмайна, як і адвокати ОПЗ, не поділяє думку кіпрських адвокатів Фірташа та стверджує, що сторони мали отримати згоду Фонду держмайна України та Зборів акціонерів.

Більш того, за твердженням представника Фонду держмайна України,  арбітражний суд м. Стокгольм при винесенні рішення не досліджував та і не міг дослідити правомірність виникнення обсягу заборгованості ПАТ «ОПЗ», оскільки питання погодження або непогодження господарської угоди підприємства, яке на 99,57 % належить державі Україна, регламентуються виключно національним законодавством.

Закон України «Про управління державним майном» прямо передбачає, що управління такими підприємствами належить виключно до функцій Фонду державного майна України.

vyboranema.in.ua