Іскра змін: як університети стають осередками розвитку креативних індустрій
Фото: Flickr/British Council Ukraine
Платформа для взаємодії
Уляна Щурко працює на кафедрі менеджменту мистецтв у Львівській національній академії мистецтв вісім років. ЛНАМ — невеликий навчальний заклад, тут вчиться трохи більше тисячі студентів. Два роки тому в університеті взялися реалізовувати амбітну мету — об’єднати креативний клас Львова та створити платформу для взаємодії митців, дизайн-агенцій, освітян та бізнесу. Уляна вирішила подати заявку на програму Британської Ради Creative Spark.
Об этом сообщает Преступная Россия
— Ніхто не наважувався братися за проєкт, адже академія мистецтв не мала до цього досвіду участі у міжнародних програмах, — пригадує Уляна. — Але нашим партнером стала агенція економічного розвитку PPV Knowledge Networks, тобто структура, що безпосередньо дотична до бізнесу, а тому я була впевнена, що все вдасться. У жовтні 2018 року ми отримали підтвердження, що виграли грант від Британської Раді, а я стала координаторкою проєкту.
Creative Spark — це ініціатива Британської Ради, мета якої підтримувати розвиток креативної економіки та підприємництва в університетах. Протягом п’яти років десять відібраних українських університетів мають налагодити партнерство з британськими вишами та створити власні міжфакультетні центри підтримки підприємництва — осередки, де студенти зможуть отримати фахову експертизу з ведення бізнес-проєктів та допомогу у їх реалізації.
Для цього українські заклади вищої освіти проводять різні тренінги та активності з розвитку підприємницьких навичок у студентів, а також налагоджують зв’язок з іншими представниками сектору креативних індустрій. Наприклад, студенти кафедри графічного дизайну ЛНАМ відвідували відкриті лекції власників креативних агенцій та дизайнерів, пізніше вони взяли участь в триденному тренінгу з бізнес-навичок.
Для того, аби розвивати освітні програми та водночас підтримувати зв’язок з місцевим бізнесом у сфері креативних індустрій, ЛНАМ та PPV Knowledge Networks почали розробляти окрему платформу Lviv Design Partnership.
— Мені здається, що саме студенти мистецьких спеціальностей найбільше потребують бізнес-компетентностей. Вони вміють творити, але далі реалізовувати себе в ринкових умовах складно, — каже Уляна Щурко. — З одного боку ми підтримуємо постійний контакт з дизайнерською спільнотою міста і самі вже дещо пропонуємо. Наприклад, маємо вибіркові курси з креативного підприємництва, основ креативних індустрій, спільно з IT-кластером міста розробляємо програму з UX-дизайну. З іншого — у студентства є запит на знання про те, як створити власний бізнес, яку модель розвитку обрати, як співпрацювати з агенціями та іншими проєктами.
Локомотив змінотворців
За даними Кабінету міністрів, у 2018 році частка креативних індустрій в Україні становила 4% ВВП. Наявність кваліфікованих працівників IT-галузі полегшила розвиток креативної економіки у великих містах, наприклад, Києві, Львові, Харкові. Лібералізація візового режиму з ЄС, процес децентралізації та зростаюча роль громадянського суспільства — це можливості для активізації громад та просування культурного сектору в Україні.
Водночас, реформування місцевих громад вимагає постійної модернізації фізичних і людських ресурсів, які могли б впливати на розвиток креативної економіки. При цьому потенціал креативної індустрії майже не враховується у розробці державної політики у сфері освіти.
— Розвиток бізнес-компетентностей для креативних індустрій у вищій освіті включає у себе роботу багатьох гравців: міністерства культури, міністерства освіти, міністерства економіки та інших, — сказав директор агенції PPV Knowledge Networks Володимир Воробей під час міжнародного форуму Ukraine Creative Spark Policy Forum 2020. — Креативні індустрії — паровоз для експорту, але чи маємо ми таких підприємців, що спроможні конкурувати на нових ринках? Чи є в нас інституції, які можуть підтримувати та навчати таких фахівців?
— В Україні є певна кількість університетів, які якісно працюють у своєму напрямку, — каже керівниця програм з креативної економіки Британської Ради Анна Карнаух. — Наприклад, у Львівській академії мистецтв на високому рівні викладаються мистецькі спеціалізовані дисципліни, але чи готові випускники після навчання до роботи у креативних індустріях? Усе починається з ідей, та молодим людям треба знати, як їх втілити, як розвивати, як працювати в команді тощо.
Проєкти Creative Sparks тривають в Україні лише півтора року. Однак за цей час відібрані університети вже почали поступово втілювати ідеї співпраці з креативним сектором міст, залучати практиків з бізнесу до викладання, проводити дослідження в галузі, тестувати різні моделі партнерства тощо.
— Наприклад, ЛАМ — заклад суто мистецької освіти, тому тут, зрозуміло, почали більше працювати з розвитком бізнес-компетентностей у студентів, — пояснює Анна Карнаух. — Водночас, в проєкті беруть участь економічні університети. Вони працюють за іншою схемою — студенти більше контактують безпосередньо з сектором креативної економіки, наприклад, ремісниками або туризмом. Таким чином вони можуть краще зрозуміти, як працюють креативні індустрії на практиці, або навіть надати їм власну економічну експертизу.
Анна каже, ще зарано оцінювати результати програми, адже вона розрахована на 5 років. Чого саме бракує університетам, аби повною мірою реалізовувати власні проєкти Creative Spark? Недостатня підготовка академічного складу викладачів до роботи, нестача практиків, які готові викладати в університетах, повільна внутрішня комунікація в навчальних закладах, забюрократизованість процесів — лише частина проблем, з якими стикаються університети.
Однак основна складність полягає у тому, щоб усвідомити власні можливості та свою ключову роль у формуванні сектору креативних індустрій.
— Нещодавно ми провели зустріч з університетами, які беруть участь у Creative Spark. Це був перший раз, коли представникам навчальних закладів, які працюють з розвитком креативних індустрій, вдалося обговорити, що вони мають спільного, — каже Анна. — Мені здається, зараз не всі учасники проєкту навіть усвідомлюють, до яких міністерств їм варто звертатися зі своїми запитами. Але вони нарешті почали сприймати себе як групу змінотворців, тих, хто безпосередньо може впливати на державну політику у креативних індустріях.
Працювати системно
— Саме університети мають стати просторами, де студенти шукають відповіді на гострі соціальні питання, — заявив заступник в.о. міністра освіти і науки Єгор Стадний під час міжнародного форуму Ukraine Creative Spark Policy Forum 2020. — Якщо хтось думає, що один чиновник в одному міністерстві може самостійно зрушити цю глибу — це велика помилка. Ми беремо на борт нашого човна студентів, викладачів, управлінців, навіть батьків студентів, і лише встановлюємо правила гри, знімаємо перешкоди і сприяємо.
Для того, аби на виході з університетів студенти могли легко реалізувати себе у креативній царині, усі ключові гравці на ринку мають створювати екосистему професійних зв\’язків. Однак це неможливо без системного розвитку. Для цього ключові міністерства мають задать освітню рамку — створити умови, у яких заклади вищої освіти зможуть працювати з креативними індустріями.
— Креативні індустрії — це 4% ВВП, і мені здається, що варто системно пропрацьовувати всі елементи підтримки, аби збільшити цей відсоток, наприклад, до шести, — вважає Анна Карнаух. — Адже де гарантія, що без інституційної підтримки люди зможуть впоратися з реалізацією ідей і чотири відсотки не стануть двома? В Україні поки що немає загального розуміння, хто формує креативний сектор — університети, неформальні заклади освіти, фонди, стартапи чи креативні хаби? Щоб це зрозуміти, потрібна системна розмова між ключовими гравцями.
Тим часом Львівська академія мистецтв готується до участі в Creative Spark наступного року. Наразі в планах також запуск студентського центру підприємництва та створення хабу для представників креативного класу всього міста.
— Академія має приміщення у центрі міста, ми плануємо його відремонтувати і створити місце, яке люди різних креативних професій могли б використовувати для роботи, — каже Уляна Щурко. — Ми вже провели конкурс зі створення концепції переформатування будівлі під хаб і наразі проводимо технічне обстеження, аби з квітня запустити відкритий архітектурний конкурс.
Уляна каже: попри те, що університет розраховує розширити власні освітні можливості завдяки креативним індустріям, важливо, аби проєкти не були відірвані від реального стану міста і ринку.
Усі практичні заняття стосуються різних моделей бізнесу у царинах дизайну, анімації, ілюстрації тощо, а викладачами та тренерами є практики. Якщо на старті проєкту співпраця університету з креативними індустріями міста ґрунтувалася на особистих зв’язках, то зараз навчальний заклад намагається підтримувати взаємодію студентів, бізнесу та міста.
Вчитель вчителю: навіщо потрібні групи професійного розвитку
— Наприклад, студенти кафедри графічного дизайну почали роботу над спільними проєктами з міськими інституціями: лікарнями, будинком воїна тощо, — продовжує Уляна. — Кафедра запустила рекламу, студенти отримали брифи від замовників і працюють. Комусь потрібен дизайн, комусь новий логотип або брендинг. Проєкти стануть майбутніми курсовими чи дипломними студентів. Таким чином ми намагаємося від точкових дій перейти до системної співпраці.
Джерело статті: “https://ukr.lb.ua/society/2020/03/24/453480_iskra_zmin_yak_universiteti_stayut.html”
©1info.net
