В уряді Німеччини прокоментували законопроєкт про розширення американських санкцій проти «Північного потоку – 2»

Внесення до Сенату США законопроєкту про розширення санкцій проти структур, пов’язаних із будівництвом газопроводу "Північний потік – 2" не змінило позиції Німеччини. Про це на брифінгу 5 червня заявила офіційна представниця міністерства економіки та енергетики ФРН Анна Софі Айхлер. Брифінг транслював у YouTube портал Welt.

Об этом сообщает База компромата

"Ми, звісно, спостерігаємо за розвитком подій навколо "Північного потоку – 2", зокрема й за тим, що відбувається у США. Але ми цього не коментуємо", – сказала Айхлер.

Німеччина відкидає екстериторіальні санкції як такі, підкреслила спікерка.

Законопроєкт про посилення санкцій проти російського газопроводу "Північний потік – 2", внесений у Сенат 4 червня, передбачає покарання для компаній, які надають послуги андеррайтингу, страхування і перестрахування для суден, що працюють на трубопроводі. Також під санкції можуть потрапити фірми, які провадять випробування, інспекції та сертифікацію учасників будівництва.

У грудні 2019 року президент США Дональд Трамп підписав оборонний бюджет країни на 2020 рік, який передбачає введення санкцій проти російських газопроводів "Турецький потік" і "Північний потік – 2". Відразу після цього швейцарська компанія Allseas зупинила роботи з будівництва "Північного потоку – 2" і вивела з Балтійського моря свої судна-трубоукладачі. Після цього російське трубоукладне судно "Академік Черський" було перекинуто з далекосхідного порту Находка в Балтійське море. Зараз трубоукладач перебуває в територіальних водах Німеччини – в порту Мукран.

"Північний потік – 2" – газопровід, який має позв’язати Росію з Німеччиною по дну Балтійського моря. Готовність газопроводу становить 93%. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його навпіл фінансують російський "Газпром" і п’ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія дала дозвіл тільки у 2019 році. Очікували, що будівництво завершиться до кінця 2019 року, але потім запуск "Північного потоку – 2" перенесли на кінець 2020-го.