1info.net - Интересное Новости Информация Статьи Онлайн    

Подписывайтесь в Социальных  Сетях: 

 

 
Найти на сайте:
 Відпустити не можна залишати. П’ять факторів, які можуть прискорити звільнення Юлії Тимошенко   Комментировать
Відпустити не можна залишати. П’ять факторів, які можуть прискорити звільнення Юлії Тимошенко
увеличить ФОТО

611 днів, саме стільки часу пройшло з моменту арешту Юлії Тимошенко…
Починаючи з 11 жовтня 2011року і до сьогоднішнього дня тема ув’язнення екс-прем’єра є чи не найбільш обговорюваною в українських ЗМІ та широко висвітлюється в світових медіа

611 днів, саме стільки часу пройшло з моменту арешту Юлії Тимошенко…
Починаючи з 11 жовтня 2011року і до сьогоднішнього дня тема ув’язнення екс-прем’єра є чи не найбільш обговорюваною в українських ЗМІ та широко висвітлюється в світових медіа.



Навіть сам арешт став символічним оскільки для забезпечення громадського порядку на вулиці Києва тоді направили 4 500 бійців «Беркута», «Барса» та інших представників так званих силових структур – найбільше за історію незалежності.
Після арешту градус напруги не стихає. Навпаки, практично кожен виступ європейських політиків та дипломатів починається словами «політичні репресії», «звільнення Тимошенко» і т.д.
Жодна розмова на найвищому міждержавному і міжнародному рівні не проходить без згадки про необхідність звільнення ув’язнених політиків Тимошенко та Луценко… Ситуація подекуди виходила за рамки можливого контролю і приводила до неприємних наслідків. Наприклад, так сталося з Ялтинським самітом, який повинен був відбутися 11-12 травня 2012 року, але був проігнорований більшою частиною запрошених лідерів держав. І це непоодинокий випадок.
Тому необхідність звільнення Тимошенко назрівала ще тоді в 2012, але для цього не було підходящої причини. Як би можна було пояснити виборцям, що вся «газова» операція опинилась на грані зриву і опозиційний політик несправедливо був покараний (а саме так трактувалось би звільнення Тимошенко в 2012 році). Тоді, на піку слави і на народному співчутті, Тимошенко б могла, в прямому розумінні цього слова, перевернути гори та повести тисячі незадоволених політикою Банкової прямо на Межигір’я. Зрозуміло, що тоді президентську резиденцію розібрали б на сувеніри і так само зробили б з Генеральною прокуратурою, Печерським судом та рештою державних установ, які були задіяні в арешті екс-прем’єра.
Але оскільки в перших осіб нашої держави повністю відсутній суїцидальний синдром і ніхто з очільників країни не хотів опинятися на місці засудженої, то справу зі звільненням відклали доки градус напруження в суспільстві не вщухне. Розрахунок було зроблено правильно…
В 2013 році суспільний резонанс (на відміну від політичного) почав поступово сповільнювати оберти і влада отримала шанс вийти з глухого кута, в який її було загнано.
Луценко. Предтеча звільнення Тимошенко
Першим кроком офіційного Києва, який вказав на бажання влади вийти з цієї патової ситуації, став вихід на волю колишнього міністра внутрішніх Юрія Луценка. Символічним стало, те, що лідера колись багатотисячної партії «Народна самооборона», зустрічали при виході з Менської колонії тільки родичі та найближчі соратники. Де було хоча б 10% відданих партійців і чому вони не прийшли просто зустріти свого, нехай колишнього, але ж лідера під час  виходу з колонії? Так чи інакше, але саме цей факт став ще одним підтвердженням того, що більша частина громадськості в Україні охоче йде тільки в ту партію, де може щось заробити або ж отримати якусь преференцію. Політичні переконання та ідеологія для українців відійшли не на другий, а одразу на п’ятий план.
Вихід Юрія Луценка на волю викликав зовсім незначне суспільне обговорення і то, сталося це тільки завдяки тому, що дане питання активно висвітлювалося в ЗМІ.
Важливим висновком, який зробила для себе влада стало те, що колишні лідери багатотисячних партій, які могли «підняти на барикади» тисячі українців вже не є такими небезпечними, а значить утримувати їх за «сімома замками» немає жодного змісту.
Кличко. На кордоні між опозицією і владою 

Колись Леонід Кучма придумав новий термін «багатовекторна політика», який передбачав ведення зовнішньої політики України по всіх напрямках. Така тактика викликала багато глузувань в дипломатичних колах, але тим не менше Кучмі вдавалося провадити таку політику досить тривалий час.
Чимось схожим зараз намагається займатися Віталій Кличко. З однієї сторони він позиціонує себе як реальний опозиціонер і на кожному кроці критикує владу. З іншої, той же самий Кличко останнім часом утримується від участі в акціях «Вставай, Україно!» та всіляко старається відгородити себе від інших опозиціонерів.
Причина такого дистанціонування від опозиційних побратимів одна – високий рейтинг. Так за даними GfK Ukraine у квітні 2013 року рейтинги Віктора Януковича та Віталія Кличка зрівнялись і становили по 16%. При цьому рейтинг Кличка зріс на 6% порівняно з березнем, тоді як рейтинг Януковича залишився без змін. Ще менше шансів перемоги у Януковича у другому турі. Якщо б в другий тур президентських виборiв вийшли Кличко та Янукович, то 38% українців проголосували б за Віталія Кличка, 19% – за Віктора Януковича, за Юлію Тимошенко – 9%.
Якщо вірити даним соціологів, то Кличко має всі шанси стати наступним президентом України. Це прекрасно розуміють і провладному таборі, тому цілком вірогідним є початок переговорів і пошук шляхів на зближення між представниками провладної політичної сили та перспективним політиком. У що виллється така співпраця невідомо. Зрозуміло тільки те, що Юлія Тимошенко в даний момент не є конкурентом «номер один» для діючого президента, а отже не становить для нього потенційної небезпеки.
Яценюк. Гарант появи нових тушок
Третьою причиною, яка може призвести до звільнення Тимошенко є «міжусобиці» всередині опозиції. Зараз все більше «шишок» падає на Арсенія Яценюка, якого звинувачують в проведенні до парламенту «тушок» з «Фронту змін». Також Яценюком незадоволена значна частина опозиційних політиків, які або не потрапили в парламент через квоти «фронтовиків», або ж потрапили туди балотуючись самостійно на мажоритарних округах. Так чи інакше, але позиції Яценюка падають, а разом з ним паде і загальний рейтинг об’єднаної опозиції.
Тому, навіть якщо завтра Юлія Володимирівна опиниться на волі і почне збирати сили опозиції для контрудару по Партії регіонів, їй буде надзвичайно важко мобілізувати всіх «бійців політичної арени» в одну монолітну політсилу. На таку мобілізацію піде не один рік, а вибори президента вже зовсім скоро.
Зовнішній тиск
Ця (четверта) причина є незмінною від самого початку ув’язненням Тимошенко. Європа і надалі буде намагатися «виторгувати» у Януковича Тимошенко, обіцяючи при цьому різні Асоціації і деякі інші преференції. Багато надії в Європі покладають на саміт Східного партнерства у Вільнюсі, який повинен відбутися у листопаді місяці цього року. До початку проведення саміту Україні необхідно буде остаточно вирішити питання з політичними в’язнями інакше на позитивний результат переговорів очікувати не варто.
Моральний фактор. Розчарування Тимошенко в українцях
П’ята причина може розглядатися суто гіпотетично, але її серйозність не варто ігнорувати. Варто на кілька хвилин уявити себе на місці ув’язненої екс-прем’єрки, щоб зрозуміти наскільки важкою і подекуди невдячною справою є політика. На останніх президентських виборах за Юлію Володимирівну віддали свої голоси більш ніж одинадцять мільйонів чоловік! І де зараз всі ці люди? Якщо б зараз навіть кожен сотий виборець приїхав під Харківську лікарню де зараз лікується Тимошенко, то біля стін цього закладу зібрався б стотисячний натовп. Але цього не стається… На акції по звільненню Тимошенко виходять тисячі, але не десятки і не сотні тисяч. А тому цілком природнім є питання: а чи варто боротися за виборця, який забуває про тебе відразу після твого ж ув’язнення? Мабуть таке питання неодноразово виникало і в лідера української опозиції…


політичний оглядач Станіслав Шух

 


Если понравилось, то обязательно поделитесь публикацией с друзьями в соцсетях
 
11 июня 2013          Опубликовал: Станіслав Шух                3425 просмотров

     КОММЕНТАРИИ:
Кутовой Андрей # 12 февраля 2014 в 15:14 +2
Да ее свои же так называемые "соратники" не выпустят из колонии.Те же Яценюк с Турчиновым ж...пы собственные об асфальт отобьют ,но Юльку не выпустят.Ведь в том случае им придется отвечать перед "альфасамкой" за ее бизнес ,который они раздерибанили,пока она на нарах "чалилась".


НОВОЕ

Loading...

НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ

Loading...

ИНТЕРЕСНОЕ

НОВОСТИ ИЗ СЕТИ

Loading...