1info.net - Статьи Интересные Новости Информация Онлайн
1info.net в Facebook  1info.net в Google+  1info.net в VK  1info.net на Oдноклассниках  1info.net в Twitter  1info.net на youtube  1info.net RSS  1info.net RSS video 
Авторам Обратная связь Регистрация
 Як Італійці будували залізницю на Закарпатті   Комментировать
Як Італійці будували залізницю на Закарпатті

Збереглися розповіді про те, як будували найдовший тунель поблизу перевалу на Рахівщині. Для того, щоб швидше завершити, рити тунель почали з обох боків – "зустрітися" мали глибоко під горами… Керуючий роботами італійський інженер, скерував роботу двох груп робітників так, щоб вони не розминулися і своєчасно зустрілися під землею. Але у визначений проектантом день під землею цієї зустрічі не відбулося, і проектант застрелився.  

 
 
Рахівський район на Закарпатті вважається гуцульським. Будучи розташованим у найвищих горах українських Карпат, панною яких є красуня Говерла, — він іще й багатонаціональний. Адже, як свідчить історія, упродовж багатьох віків тут мирно живуть люди майже 30 націй і народностей. Хоча явно переважають українці (етнічна група гуцули). Але живуть також румуни, угорці, чехи, словаки, німці, росіяни…
А у невеликому гірському селі Ділове можна зустріти людей з італійськими прізвищами – Бузі, Корадіні, Делізоті, Марціглоні, Манфреді, Монті… Звідки взялися італійці на Рахівщині?
За розповідями старожилів та історичними джерелами, заселення їхнє бере початок з середини й кінця ХІХ-го століття. В той період почала інтенсивно розвиватися промисловість Австро-Угорщини, разом з тим зросла потреба у багатющих лісових ресурсах Карпат, обидва боки яких у той час входили до складу цієї імперії. Для того, щоб краще використовувати лісові багатства, імператриця Марія-Терезія дала доручення побудувати залізницю. Здійснити цей задум у складній гірській місцевості могли лише кваліфіковані спеціалісти. Саме такі інженери різних спеціальностей були найняті з гірських регіонів північної Італії, які добре зарекомендували себе при будівництві залізниць, мостів, тунелів, опорних стінок та інших споруд у Альпах.
Згідно історичних довідок, спорудження залізниці на Рахівщині розпочали у 1870-х роках, а здали у експлуатацію 15 серпня 1895 року. На тому непростому будівництві за різними даними працювало десь 5-10 тисяч італійців та спеціалістів з інших країн Європи. Роботи розпочали від міста Сигет, яке на той час було центром Мараморської жупи (до якої входила й Рахівщина), і — до села Ясіня. Можемо собі тільки уявити, наскільки складною була ця робота за відсутності потужної техніки. Складний гірський рельєф, чисельні скельні виходи, швидка течія Тиси та її приток безумовно ускладнювали будівництво. Більшість робіт були проведені вручну. На сьогоднішній день вражають підпірні прибережні стінки, викладені з тесаного каменю, без цементних розчинів, що за сотню років витримали не один паводок.
Також потрібно було збудувати чисельні мости й тунелі. І все — строго за графіком та одночасно у декількох місцях. Збереглися розповіді про те, як будували найдовший тунель поблизу перевалу. Для того, щоб швидше завершити, рити тунель почали з обох боків – "зустрітися" мали глибоко під горами… Керуючий роботами італійський інженер, ім’я якого в людській пам’яті, на жаль, не збереглося,- скерував роботу двох груп робітників так, щоб вони не розминулися і своєчасно зустрілися під землею. Але у визначений проектантом день під землею цієї зустрічі не відбулося, і проектант застрелився. Роботи продовжили. А через день після трагедії зустріч таки відбулася. З незначною похибкою.
Безумовно, те вікопомне будівництво залізниці стало своєрідним "вікном у цивілізацію" і сприяло всебічному розвитку краю, зростання добробуту гірських жителів. З Рахова почали курсувати поїзди до найбільших міст Європи — Будапешта, Праги, Відня…
Так сталося, що після закінчення робіт не всі італійці повернулися додому. Деякі з них залишилися працювати на новозбудованій залізниці, створили родини і оселилися в Карпатах. Нащадки італійців можуть гордитися своїми предками, що створили собі рукотворний пам’ятник – залізницю.
 

 

Микола Волощук, завідувач лабораторії Карпатського біосферного заповідника, кандидат біологічних наук uzhgorod.net.ua

 

 

Если понравилось
поделитесь с друзьями:
   
14 января 2014          Опубликовал: Ксенья Правдина                3309 просмотров

     КОММЕНТАРИИ:

Комментировать


Нет комментариев.
Ваш будет первым!

Загрузка...


ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:

Loading...

НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ

Loading...