1info.net - Статьи Интересные Новости Информация Онлайн
1info.net в Facebook  1info.net в Google+  1info.net в VK  1info.net на Oдноклассниках  1info.net в Twitter  1info.net на youtube  1info.net RSS  1info.net RSS video 
Авторам Обратная связь Регистрация
 Обезводнена Земля. Проблема нестачі питної води в умовах сучасності   Комментировать
Обезводнена Земля. Проблема нестачі питної води в умовах сучасності

Проблема нестачі питної води в умовах сучасності

Людина унікальна істота. За умінням пристосовуватись до різноманітних умов навколишнього середовища нам немає рівних в природі.

Ми навчилися вибудовувати навколо себе такі умови, які є найбільш сприятливими для нашого життя. Природні ресурси вже давно поставлені на службу суспільству. Чим тільки не користувалася людина за таку коротку історію існування на Землі. Від банального збиральництва і мисливства ми дійшли до космічних технологій та генної інженерії, зробивши вплив природних умов не таким відчутним, і це дозволило нам стати майже царем природи. Але чому «майже»? Адже все, що було на планеті, так чи інакше було поставлено на службу людям. Так було з деревом, яке потім поступово витіснило вугілля, яке, в свою чергу, було витіснено нафтою, газом та атомною енергетикою. З часом і ці природні ресурси замінить енергія сонця та вітру. Але ніколи людина не обходилась і не зможе обійтися без води.

Ще з шкільних часів всі ми добре пам’ятаємо просту істину, яка каже нам: без води людина може прожити максимум три дні…

Навіть сучасні мега-держави, незважаючи на всю свою економічну міць і потенціал, є залежними від такої простої на перший погляд речовини, як вода…

Якщо раніше нам доводилося чути про проблему нестачі води тільки в повідомленнях преси з далекого зарубіжжя, то цьогоріч дана проблема торкнулася і України, зокрема Закарпатської області…

Закарпаття. Спекотне літо 2013-го

Закарпатська область є одним з найбільш забезпечених водою регіонів України. Середня густота річкової мережі становить 1,7км/км2, що в чотири рази перевищує цей показник по Україні.  Вона вкрита густою мережею річкових систем. По території краю протікають 9429 річок сумарною довжиною 19 866 км. Із них 9277 — малих річок (довжиною до 10 км). Довжиною понад 10 км є 152 річки. Річок довжиною понад 100 км лише чотири (Тиса, Латориця, Уж, Боржава). Загальна площа водного дзеркала річок, каналів, озер і ставків становить понад 15 тис. гектарів. Крім цього, в області є 137 природних озер, а також близько 50 великих штучних водойм – водосховищ, ставків і т.д.

Проте, незважаючи на такі колосальні об’єми водних ресурсів, через цьогорічне спекотне літо та малу кількість опадів у деяких населених пунктах області виникла проблема з нестачею питної води. Знизився рівень підземних вод, що призвело до зникнення води у колодязях, якими користуються жителі сіл та селищ Закарпаття. 

Зокрема, така ситуація спостерігалась у населених пунктах Іршавщини (села Дунковиця, Арданово), Мукачівщини (села Макарьово, Барбово), Хустському (села Сокирниця, Олександрівка), а також у Перечинському, Берегівському, Тячівському районах.

Зараз ситуацію намагаються вирішити в Закарпатській ОДА, забезпечивши підвіз питної води в ті населені пункти, де її найбільше не вистачає. Але такі кроки можуть тільки тимчасово стабілізувати ситуацію, але ніяк не вирішують її в повному масштабі.

Світ на порозі глобального дефіциту води

Не потрібно бути професійним гідрологом, щоб сказати, що води всім на планеті не вистачить. Колосальні темпи збільшення населення Землі, зростаючі наслідки глобального потепління та кількість води, яку зараз використовує людина для забезпечення своїх життєвих потреб – все це робить воду стратегічним ресурсом №1.

За оцінками ООН, кожна шоста людина у світі не має доступу до 20-50 літрів питної води на день, потрібних для забезпечення найнеобхідніших потреб – пиття, приготування їжі, гігієни та прибирання. При цьому,  за інформацією Washington Post, на одиночний злив в унітазі витрачається більше води, ніж житель Африки витрачає на миття, прибирання, приготування їжі та пиття щодня. Такий стан речей з часом може спровокувати новий вид війн за ресурси, а саме війн за воду.  Хоча називати такий вид війни новим не варто. Ще з стародавніх часів водні ресурси та контроль над ними грали важливу роль в житті держав та народів. Але так гостро питання ще не стояло ніколи, адже в стародавні часи людина та й держава не мала чіткої територіальної прив’язки та й населення землі було набагато меншим, можна було кочувати та змінювати місце проживання. Зараз все набагато складніше — кожна країна має свої чіткі кордони, проте водні ресурси часто використовує спільно зі своїми сусідами-державами. А як відомо, ресурси, що перебувають в спільному користуванні, є майже завжди  джерелом виникнення  конфліктів. В сучасній історії таких прикладів вже більше ніж достатньо і найбільш яскравими прикладами є ситуація навколо річки Йордан та Аральського моря.

У першому випадку акваторію річки Йордан не можуть між собою поділити Йорданія, Ізраїль та Палестина. Це питання є чи не найбільшим «каменем спотикання» при мирному врегулюванні арабо-ізраїльського конфлікту в регіоні. Враховуючи швидкість падіння рівня води у річці Йордан та зростання потреб у воді для господарської діяльності регіону, можна спрогнозувати, що в майбутньому ця тема тільки загостриться.

Аральське море – символ «розумного» використання природних ресурсів

Другий випадок є чи не найбільшою екологічною катастрофою в Середній Азії за останнє століття. Ситуацію навколо Аральського моря вивчають у цілому світі. Вона показує, наскільки згубною може бути господарська діяльність людини для такої гігантської екосистеми, якою було це озеро.  Нагадаємо, що масштабне падіння рівня води у колишній великій водоймі було спричинено активною господарською діяльністю в регіоні, а головне —  використанням водних ресурсів рік Амудар’я та Сирдар’я (які наповнюють Аральське море) для потреб бавовняної промисловості. Розвиваючи одну сферу діяльності, господарники повністю знищили важливі для регіону риболовні промисли та пошкодили інфраструктуру цілих держав. Багато рибацьких міст, які були розташовані на берегах Аральського моря, опинилися оточені пустелею та пісками і з часом були покинуті своїми мешканцями. Сьогодні не рідко на території Казахстану чи Узбекистану можна зустріти такі міста-привиди чи кораблі посеред піщаних дюн. Зараз науковці та екологи намагаються всіляко врятувати ситуацію в регіоні, але така операція потребує багато   часу та масштабне фінансування.

Проте, господарська діяльність держав є тільки однією з основних причин масштабних втрат водних запасів. Головне зло ховається на звичайному побутовому рівні.

Сміттям воду не заміниш…

За даними ЮНЕСКО, щороку 200 мільйонів тонн відходів викидається у довкілля без очистки, а 90 відсотків побутового сміття і 70 відсотків промислових викидів потрапляє безпосередньо у воду.

Тут за  прикладами не треба ходити далеко. В нашій маленькій за площею області на берегах будь-якої річки можна знайти купи звичайного побутового сміття. Це стосується як і водойм, що розташовані безпосередньо біля міст та густозаселених районів, так і тих місць, де людина не мешкає, але активно «допомагає» довкіллю. Наводити конкретних прикладів можна сотні, називаючи назви річок, озер, сіл та міст, але значно доцільніше взяти цілу область. В будь-якому кутку нашого краю можна без жодних зусиль знайти неприємні сліди людської діяльності. Це раніше, закинувши вудку навіть з пустим гачком можна було спіймати рибу чи хоча б жабу. Зараз найчастіше на гачок клює пластикова пляшка або поліетиленова торбинка. Крім цього, також можна потрапити на сезон нересту автомобільних шин та будівельних відходів  — вони бувають в нашій області часто.

Ворога і зловмисника шукати довго не приходиться, часто (майже завжди) ним виявляємося ми самі. Любов людини до чистоти часто зводиться до того, що сміття чи просто непотрібна на подвір’ї річ легким рухом руки відправляється в далеке плавання вниз за течією, а ті наслідки та шкода, яку ми спричиняємо довкіллю, нас уже мало цікавлять, головне, що перед святами чи пильним сусідським оком наше подвір’я чисте. Звичайно, коли через три місяці після прибирання ми приїдемо на відпочинок в Одесу, і там, купаючись, наштовхнемось в морі на плаваючу пляшку від мінеральної закарпатської води, то ніколи не повіримо, що ця «землячка» приплила сюди із нашої рідної річки і «візу видавали» їй ми.

Якщо на секунду відволіктися від реальності та уявити Землю, як великий живий організм, стає зрозумілим, що роль кровоносних судин виконують наші ріки, а вода це та життєдайна речовина, яка забезпечує життя Землі. У випадку коли судини закупорюються, виникає тромбоз, а як відомо, він може викликати навіть смертельні наслідки.

Найгірше є те, що не всі краяни навчилися цінувати ті неймовірно сприятливі умови, які подаровані нам природою в Закарпатті, де є великі запаси води та чиста екологія. Для мешканців Африканського континенту або Середньої Азії така місцевість здасться справжнім раєм на землі.

Чи є світло в кінці тунелю?

 Основне завдання, яке стоїть перед нами зараз, це збереження та дбайливе ставлення до водних ресурсів в нашій державі і області зокрема. Вода відіграє і буде відігравати надалі роль найважливішого стратегічно важливого ресурсу, який потрібно охороняти на рівні із золотовалютним запасом держави. І саме в цій ситуації найефективнішою буде співпраця держави та суспільства. Держава на законодавчому рівні повинна забезпечити дієву систему захисту чистоти водних ресурсів. Для початку необхідно змінити законодавство, посилити контроль та значно збільшити розмір штрафних санкцій для тих, хто забруднює гідроресурси. Ця норма повинна стосуватися не тільки великих підприємств, а й звичайних громадян, які вносять свою значну частку в забруднення водних ресурсів. Також на державному рівні повинна бути розроблена ефективна система утилізації та вторинної переробки побутових і промислових відходів, яка захистить водні артерії від засмічення. З іншої сторони, саме суспільство повинно усвідомити, що відповідальність за майбутнє лежить саме на нас, а доля дітей та внуків залежить від того, як сьогодні ми будемо розпоряджатися тими земними благами та ресурсами, які дає нам природа…

Станіслав Шух

 

Если понравилось
поделитесь с друзьями:
   
27 августа 2013          Опубликовал: Станіслав Шух                13884 просмотра

     КОММЕНТАРИИ:

Комментировать


Нет комментариев.
Ваш будет первым!

Загрузка...


ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:

Loading...

НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ

Loading...