1info.net - Статьи Интересные Новости Информация Онлайн
1info.net в Facebook  1info.net в Google+  1info.net в VK  1info.net на Oдноклассниках  1info.net в Twitter  1info.net на youtube  1info.net RSS  1info.net RSS video 
Авторам Обратная связь Регистрация
 Паралель 38. Повернення. Перспективи подальшого розвитку конфлікту на Корейському півострові   Комментировать
Паралель 38. Повернення. Перспективи подальшого розвитку конфлікту на Корейському півострові

Вже котрий тиждень поспіль топ-темою в українських та світових ЗМІ залишаються новини з Корейського півострова. Вся планета затримала подих чекаючи на подальший розвиток подій в конфлікті, що все з більшою силою розгорається між Північною та Південною Кореями.

 

І остерігатися справді є чого. КНДР має в своє розпорядженні зразки ядерних озброєнь та достатньо чисельну армію, яка фанатично віддана північно-корейській ідеології та  фактично молиться на своїх політичних лідерів, тому найближчим сусідам (особливо Японії та Південній Кореї) потрібно бути готовими до найгіршого розвитку сценарію. То чи варто очікувати найближчим часом початку широкомасштабної війни на Корейському півострові і чи розростеться цей конфлікт до глобальних масштабів? Спробуємо знайти відповідь на це та ряд інших питань…

Але для початку варто згадати хронологію подій, які передували розвитку сьогоднішньої ситуації. Отже:

  • 12 лютого 2013 року Північна Корея проводить підземні випробування компактного ядерного обладнання великої руйнівної сили. Дане випробування засудила ООН та уряди сусідніх держав. У Південній Кореї та Японії це викликало неабияке занепокоєння, Китай закликав уряд Пхеньяну відмовитися від атомної зброї. Атомні експерименти засудили і в Росії.
  • Зважаючи на це, 07 березня 2013 року ООН посилила санкції проти Північної Кореї. Рада безпеки ООН одноголосно ухвалила нові санкції. Резолюція стосувалась північнокорейських дипломатів і накладала обмеження на переказ готівки та продаж предметів розкоші. Документ заморозив рахунки та обмежив пересування трьох осіб і двох компаній, пов’язаних з північнокорейською армією. За резолюцію №2094, яка наклала четвертий пакет санкцій проти КНДР, проголосували всі 15 членів Радбезу ООН.
  • І вже 13 березня 2013 року Північна Корея розірвала договір про ненапад із південною сусідкою, підписаний 60 років тому. Влада КНДР офіційно заявила, що вважає його недійсним. Таким чином, Пхеньян розв'язав собі руки для атаки на Сеул.

Хто є хто, або чи варто боятись світу північно-корейської армії

Обіцянки керівництва КНДР стерти з лиця землі Сеул, Вашингтон, Нью-Йорк та мало не півсвіту звучать, м’яко кажучи, нереалістично, але все ж варто знати, що має в своєму розпорядженні Північна Корея і чого варто остерігатися в разі початку воєнних дій. Для початку слід розуміти, що північно-корейська армія є четвертою в світі за чисельністю і нараховує за різними оцінками від 800 000 до 1 200 000 солдат. Крім цього за потреби ряди збройних сил цієї держави можуть поповнити близько семи мільйонів резервістів. Найбільший відсоток армії це сухопутні війська, які включають в себе близько мільйона чоловік, сюди ж входять танкові війська, спецпризначенці та артилерія. Загальна кількість танків, знову ж таки за різним підрахунками, сягає чотирьох тисяч. Крім цього у розпорядженні Кім Чен Ина є флот (точніше два Флоти – Флот західного моря та Флот Східного моря) та авіація, досить потужно розвинута система ПВО.
Загалом кількісна характеристика Корейської народної армії (офіційна назва) вражає, а от технічне оснащення армії зупинилось ще в кінці восьмидесятих, коли було відмічено «похолодання» стосунків з Радянським Союзом. Тому воювати північно-корейським солдатам доведеться тим, що залишилось в спадок від СРСР, або тим, що зроблено-перереблено таки з тих же зразків радянської «воєнки». Якщо згадати, що на дворі 2013-й і космічні кораблі, як сказав герой відомого кінофільму, борознять простори всесвіту, то воювати такою технікою проти останніх зразків озброєнь натовського стандарту буде зовсім нелегко. Але корейці, мабуть, планують компенсувати це відставання героїзмом та власною кількістю. 
Все ж головний акцент в доктрині КНДР зараз робиться на превентивний ядерний удар по стратегічних об’єктах потенційних противників в різних куточках світу (кандидати №1: США, Японія та Південна Корея). І тут в Пхеньяна є чотири варіанти ракет носіїв (на різні потреби). На базі технології російських “Скад” північнокорейці поповнили свій арсенал ракетами середнього й далекого радіусу дії: “Нодон”, “Тепходон-1”, “Мусудан”, “Тепходон-2”. Остання, за словами експертів, здатна подолати відстань у 6 тисяч кілометрів, тобто долетіти до Америки. Ракети “Мусудан” можуть сягнути Окінави, а також американських баз у тихоокеанському регіоні.
Загальна кількість ракет сягає однієї тисячі і це автоматично відносить Північну Корею до потенційно небезпечних супротивників. З іншої сторони та ж сама технічна сторона питання дещо зменшує рівень небезпеки, адже відомо, що деякі з перерахованих типів ракет жодного разу не випробували, а інші не пройшли тест на міцність. Відома також і славнозвісна «точність» згаданих ракет, які при загальному радіусі польоту в 600 км могли відхилятися від цілі на 400 кілометрів, або ж просто до неї не долітали.

Китайська-російська стіна

Але повертаючись до питання початку воєнних дій, які можуть розпочатися на Корейському півострові, варто наголосити на тому, що попри всю військову потужність Північна Корея має одну проблему, яка може вже другого дня військової кампанії зіграти з північно-корейською армією дуже злий жарт. І без жодного пострілу «роззброїти» державу. Цією проблемою є практично повна відсутність ресурсів. Головними з яких є харчові продукти та нафта. Велика частина необхідної їжі постачається в країну у вигляді гуманітарної допомоги, а нафту головним чином імпортують з Китаю. А тому чи заведуться і поїдуть північно-корейські танки залежатиме саме від волі Пекіну. Інакше північно-корейській армії доведеться воювати тільки однією піхотою, а в умовах 21 століття це більше схоже на самогубство.
Взагалі, доля Північної Кореї багато в чому залежатиме від рішення Китаю і частково від узгодження дій Вашингтона з Москвою. Якщо Росія і Китай дадуть добро на публічне «бичування» режиму Кім Чен Ина, то враховуючи навіть загальну мобілізацію всіх резервістів армія Півночі зможе протриматися проти натиску міжнародних сил кілька зовсім недовго, особливо за умови відсутності згаданих вище ресурсів.
З іншої сторони розгром Північної Кореї зараз є невигідним для Китаю, адже Пхеньян  відіграє ще й роль буферної зони між США (яка має неймовірний вплив на політику Сеулу) та КНР. Крім того КНДР ще може знадобитися Пекіну при територіальних суперечках з Японією.
На відміну від Китаю для Російської Федерації «корейське» питання не має такого вагомого значення, але все ж безпосередньо торкається інтересів Росії. В першу чергу територіальних. Адже КНДР межує з РФ, а після падіння режиму Кім Чен Ина, РФ вже фактично межуватиме з військовими базами НАТО…
Тому доки події не зайшли надто далеко ні Росія, ні Китай не дадуть «ліцензію на відстріл» північно-корейського режиму.

Без права на помилку

Незважаючи на мовчазну підтримку зі сторони Китаю та російський нейтралітет, Північна Корея все ж ризикує спровокувати військовий конфлікт. В умовах коли всі затамували подих і чекають на розвиток подій достатньо одного випадкового вистрілу на прикордонній заставі, щоб машина війни була запущена в дію. Часто в історії саме людський фактор та випадковість відгравали значущу роль. Саме тому зараз обом сторонам необхідно якомога відповідальніше підійти до мирного вирішення ситуації.
Адже Китай може стримувати війну тільки до того моменту, доки не пролунає перший постріл з північно-корейського кордону. Як тільки це станеться, вороги Пхеньяну отримають повну свободу дій і на думку китайської сторони вже ніхто не зважатиме і події можуть розвиватися в найгіршій для Пхеньяна площині.

Де шукати корінь зла

Найбільш цікаве питання, яке вже зараз породжує навколо себе безліч гіпотез та припущень, стосується причини виникнення даного конфлікту на Корейському півострові. Ось головні з них:
Згідно однієї з таких гіпотез сам конфлікт спроектований в Пхеньяні, а його метою є по-перше створення іміджу войовничості та безстрашності для молодого північно-корейського лідера Кім Чен Ина, а по-друге відволікання уваги громадян КНДР від нагальних проблем, таких як продуктова нестача та економічна рецесія.
В значній мірі, дане припущення має право на життя, адже погрожуючи одній з найсильніших держав світу можна дійсно виглядати в очах свої співгромадян надзвичайно сміливим. І якщо вже держава має такого ворога, то на нього просто необхідно перекласти всю відповідальність за власні економічні прорахунки та соціальні негаразди. Єдине, що насторожує в даній гіпотезі, так це масштаби північно-корейського самопіару, які вже перейшли всі рамки і можуть зіграти злий жарт з самим лідером КНДР. Тому дана гіпотеза хоч і має право на життя, але все ж виглядає надто нереальною.
Інша гіпотеза це провокування КНДР на відкритий конфлікт зі світовими мега-державами і в першу чергу з США. Така версія має право на життя, оскільки, як вже наголошувалось, Північна Корея представляє значний геополітичний інтерес для США та держав-союзниць.
За таких умов Кім Чен Ина можуть навмисне спрямовувати у напрямку розв’язання війни, чекаючи доки він перший розпочне конфлікт.
Дисонує в даній версії тільки те, що перші кроки перед загостренням відносин (мається на увазі ядерні випробовування) були все ж ініціативою Пхеньяну. Сюди варто додати і розірвання договору про ненапад. Зроблено це було (знову ж за ініціативою північно-корейської влади) незважаючи на те, що даний документ міг би убезпечити Північну Корею від зовнішнього втручання.
Обидві вищезгадані гіпотези мають право на життя, хоча в обох є багато суперечностей, а тому приймати їх за істину не варто.
Проте події, які зараз відбуваються на Корейському півострові можуть свідчити про ще один варіант розвитку подій, який поки що мало афішується у засобах масової інформації. Дана версія звучить поки що фантастично і полягає в тому, що всю інформаційну напругу навколо корейського питання навмисно посилюють зацікавлені в цьому сторони. Адже історія людства багато разів показувала, що коли в одній точці світу відбувається подія, яка викликає значний суспільний резонанс, то в цей же час, в іншій частині землі відбувається набагато глобальніша подія, про яку знати широкому загалу не потрібно.
В такому випадку Кім Чен Ин використовується, виключно як інформаційний привід і серйозність його намірів є нереальною. При цьому немає значення, усвідомлює таку свою роль лідер Північної Кореї, або ж робить це не навмисно. Головне, що весь світ зараз знову зосереджений на 38 паралелі…

То чи варто готуватися до війни

До війни потрібно бути готовим завжди, але в даному випадку, є велика ймовірність того, що власне самої війни, яка розпочнеться між двома Кореями, може і не буде. Якщо з часом підтвердиться гіпотеза про відволікання уваги, то на війну можна буде чекати в зовсім іншій частині світу… але це вже інша історія)

Станіслав Шух, для газети «Наше Мукачево»

Если понравилось
поделитесь с друзьями:
   
19 апреля 2013          Опубликовал:                1934 просмотра

     КОММЕНТАРИИ:

Комментировать


Нет комментариев.
Ваш будет первым!

Загрузка...


ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:

Loading...

НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ

Loading...