З 01 січня 2020 року змінився порядок заповнення податкової накладної складеної за щоденними підсумками

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що з 01 січня 2020 року згідно з наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 №763 змінюється Порядок заповнення податкової накладної складеної за щоденними підсумками.

Об этом сообщает http://trikolor.pro

Відповідно до зазначених змін, показники табличної частини розділу Б податкових накладних за щоденними підсумками операцій, повинні заповнюватися за загальними правилами, встановленими Порядком заповнення податкової накладної (наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307).

Цими правилами передбачено заповнення табличної частини розділу Б податкової накладної в розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

— у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;

— у графах 3.1, 3.3 код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП;

— у графах 4 та 5 одиниця виміру товарів/послуг;

— у графі 6 кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

— у графі 7 ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;

— у графі 8 код ставки;

— у графі 10 обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;

— у графі 11 сума податку на додану вартість.

Що стосується податкових накладних з датою складання до 01.01.2020 року, то платник податку у податковій накладній, яка складається за щоденними підсумками операцій, згруповує в графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД / коду послуги згідно з ДКПП, при цьому графи 4, 5, 6 та 7 податкової накладної можуть не заповнюватися.

До уваги платників ПДВ!

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2019 №488 (далі – Наказ №488) внесено зміни до:

— форми декларації з податку на додану вартість;

— уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

— розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

— Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Наказ №488 набирає чинності з 01 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, крім пунктів 1 та 3 цього наказу, які набирають чинності з 01 січня 2020 року.

Наказ №488 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 27.12.2019 №100. Таким чином, зазначений наказ набрав чинності з 01 січня 2020 року.

Про ставки екологічного податку

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що статтями 243, 245 – 248 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку:

► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);

► за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст.245 ПКУ);

► за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст.246 ПКУ);

► за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст.247 ПКУ);

► за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст.248 ПКУ).

Крім того, абзацом дев’ятим п.4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Нагадали, що Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» із змінами внесені зміни, зокрема до п.243.4 ст.243 ПКУ, згідно з яким ставка екологічного податку за викиди двоокису вуглецю становить 10,00 гривень за 1 тонну.

Про особливості складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що у зв’язку з набранням чинності з 01 січня 2020 року пунктом 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307» (далі – зміни №763), та з метою оперативного інформування платників ПДВ щодо порядку заповнення податкової накладної (далі – ПН) за щоденними підсумками операцій починаючи з 01.01.2020, ДПС України листом від 28.12.2019 № 8338/7/99-00-07-03-02-17 повідомила наступне.

Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок №1307).

На сьогодні ПН за щоденними підсумками операцій складаються з урахуванням таких особливостей:

► у верхній лівій частині такої ПН робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) – покупець» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний індивідуальний податковий номер «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється;

► в графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» розділу Б табличної частини ПН платник податку згруповує товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД / коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, при цьому графи 4, 5, 6 та 7 ПН можуть не заповнюватися.

Згідно з пунктом 8 змін № 763 пункт 14 Порядку №1307 доповнено абзацом п’ятим такого змісту:

«У разі складання ПН за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була складена на ці операції) у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» такої ПН робиться позначка «Х» та зазначається тип причини 11. При цьому у рядку «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. Інші дані та показники такої ПН заповнюються за правилами, визначеними цим Порядком.».

Ці зміни набрали чинності з 01.01.2020.

Пунктом 3 Порядку №1307 встановлено, що усі ПН, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9 – 15 та 19 Порядку №1307, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Тому з урахуванням вищезазначених змін, а також пункту 3 Порядку №1307, у ПН за щоденними підсумками операцій, які будуть складатися починаючи з 01.01.2020 (з датою складання починаючи з 01.01.2020), показники табличної частини розділу Б повинні заповнюватися за загальними правилами, встановленими Порядком №1307.

Зокрема, такими правилами передбачено заповнення табличної частини розділу Б ПН у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

1) у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;

2) у графах 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;

3) у графах 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг;

4) у графі 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

5) у графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;

6) у графі 8 – код ставки;

7) у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;

8) у графі 11 – сума податку на додану вартість.

ДПС нагадує, що платник ПДВ, в тому числі головне підприємство, до складу якого входять філії та/або структурні підрозділи, які здійснюють операції з використанням касових апаратів та яким не делеговано право складання ПН, може прийняти рішення щодо складання окремих ПН за щоденними підсумками операцій за показниками кожного касового апарату, у тому числі розміщеного в структурному підрозділі, або однієї ПН за щоденними підсумками операцій за показниками усіх касових апаратів, в тому числі розміщених у структурних підрозділах.

У разі виникнення у платників ПДВ необхідності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД для окремих товарів (продукції) при оформленні документів (у тому числі ПН) під час здійснення операцій з постачання таких товарів (продукції) платники ПДВ можуть звернутися до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.

Порядок складання податкової накладної платником ПДВ при отриманні послуг від нерезидента на митній території України

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що відповідно до вимог п.208.2 ст.208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 ПКУ.

При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст.201 ПКУ, складає податкову накладну (далі – ПН) із зазначенням суми нарахованого ним ПДВ, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у встановленому порядку. Така ПН підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Форму ПН та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, із змінами (далі – Порядок №1307).

Згідно з вимогами п. 12 Порядку №1307 у разі складання ПН отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України:

◄ у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000»;

◄ у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент); рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється;

◄ у рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.

У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини 14 – «Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента».

При складанні податкової накладної за операцією з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України реквізит «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється ні для постачальника (продавця), ні для отримувача (покупця).

Решта реквізитів заповнюються відповідно до норм Порядку №1307.

У разі несвоєчасної сплати податкового зобов’язання призначається камеральна перевірка

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Норми встановлені абзацом другим п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Статтею 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки.

Пунктом 76.1 ст.76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Пунктом 76.3 ст.76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Згідно з п.102.1 ст.102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 ст.102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1 095 дня (2 555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п.76.2 ст.76 ПКУ).

Таким чином, камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу ДПС. Термін перевірки призначається з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Визначення доходу за попередній рік у разі прийняття ФОП рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня наступного року

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що суб’єкт господарювання, зокрема фізична особа – підприємець (далі – ФОП), який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Норми визначені п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у п.291.4 ст.291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ.

Форма Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308.

Отже, у разі прийняття ФОП рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 01 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

При цьому, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

Блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката відкритого ключа: подання заяви

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що форма заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – Заява) для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката розміщена на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) (www.acskidd.gov.ua) у розділі «Скасування, блокування, поновлення сертифікатів».

Блокування або скасування кваліфікованого сертифіката можливо здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (користувачем) до КН ЕДП ІДД ДПС засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

► ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;

► ключову фразу голосової автентифікації.

Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).

Заява у письмовій формі подається до відокремленого пункту реєстрації користувачів КН ЕДП ІДД ДПС за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (користувача).

Легалізації трудових відносин є першочерговим завданням Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області

Протягом січня 2020 року фахівці Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області приймають участь у засіданнях робочої групи з легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення при Галицькій райдержадміністрації.

Легалізації трудових відносин є першочерговим завданням Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області була інформаційно-роз’яснювальна кампанія серед суб’єктів господарювання.

Із запрошеними під час засідання робочих груп проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу представники Головного управління Держпраці у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України, старший державний ревізор – інспектор віділлу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області Богдан Баран та відповідних структурних підрозділів райдержадміністрації.

На жаль, для багатьох зарплата «у конверті» стала звичайним явищем і нормою. При цьому, нелегальне працевлаштування позбавляє працівника права не лише на достойну пенсію, а й знижує його соціальну захищеність.

Мінуси заробітної плати «у конверті» очевидні:

► трудовий стаж не зараховується, не виплачується гарантований розмір заробітної плати (зокрема, доплати, надбавки та заохочувальні виплати);

► відсутні жодні соціальні гарантії, передбачені для працівника, а саме: права на відпустку, зокрема, додаткову та без збереження зарплати, відпустку по вагітності та пологах; права на оплату листа непрацездатності; права на соціальне страхування на випадок безробіття; права на достроковий вихід на пенсію, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права на скорочений робочий день, тиждень, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права не працювати у вихідний та святковий день; права не залучатися до наднормових робіт без вашого бажання; права на охорону праці; права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; права на гарантії за колективним договором. Якщо умови оплати праці не обумовлені у трудовому договорі, їх виконання або невиконання визначатиметься тільки особистим ставленням керівника до конкретної людини;

► звільнення може відбутися у будь-який момент і без вихідної допомоги.

Старший державний ревізор – інспектор віділлу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області Богдан Баран звернув увагу, що відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) при виплаті доходу фізичній особі є податковий агент (роботодавець).

Так, нормами п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податковий агент (роботодавець), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст.167 ПКУ.

Згідно із п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПКУ ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Згідно Закону України від 23 листопад 2018 року №2629-VIII «Про державний бюджет України на 2019 рік» з 01 липня 2019 року прожитковий мінімум на одну особу становить 1 936 гривень.

Слід зазначити, що зміна розміру прожиткового мінімуму не вплине на ті показники, що встановлюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) залежно від його розміру на 1 січня звітного податкового року, зокрема на:

● штрафні санкції відповідно до статей 120 та 128¹ ПКУ;

● ставки єдиного податку для 1 групи платників;

● розмір податкової соціальної пільги та розмір доходу, до якого вона застосовується тощо.

Галицьке управліня ДПС у Львівській області нагадує найманим працівникам, що офіційне працевлаштування це гарантія вашого майбутнього

Протягом січня 2020 року фахівці Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області приймають участь у засіданнях робочої групи з легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення при Сихівській райдержадміністрації.

Основною метою проведення таких засідань є інформаційно-роз’яснювальна робота серед суб’єктів господарювання — роботодавців, які знаходяться в «групі ризику» – виплачують середню заробітну плату нижче мінімальної.

На засідання робочих груп запрошуються суб’єкти господарювання – роботодавці «групи ризику», їх увагу акцентують на питаннях щодо легального використання найманої праці, збільшення розміру заробітної плати, підвищення рівня соціальної захищеності найманих працівників, що має прямий вплив на соціальний захист решти населення районів Львівщини та розмір пенсій найманих працівників.

Із запрошеними під час засідання робочих груп проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу представники Головного управління Держпраці у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України, старший державний ревізор – інспектор віділлу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області Богдан Баран та відповідних структурних підрозділів райдержадміністрації.

Також повідомили, що у 2020 році на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №649 — р «Про заходи спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» тривають контрольні заходи щодо виявлення неоформлених найманих працівників.

Акцентували увагу, що відповідно до ст.21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП), трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою:

◄ працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові;

◄ власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

Старший державний ревізор – інспектор віділлу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області Богдан Баран, звернув увагу найманим працівникам, у яких відсутній трудовий договір з роботодавцем, на підприємстві не ведеться табель обліку робочого часу, заробітна плата виплачується без її документування та нарахування виплати проводяться «у конвертах», найманому працівнику відомо, що він працює «неофіційно», повідомляти про такі факти органи ДПС. Офіційне працевлаштування для найманого працівника – це гарантія роботодавцем соціальних, економічних, трудових та інших прав працівника, зокрема, право на відпустку, оплату тимчасової непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, соціальне страхування, достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов’язана з шкідливими умовами праці). Без офіційного працевлаштування втрачається страховий стаж, необхідний для виходу на заслужений відпочинок та гідний розмір пенсії в майбутньому. Внесок кожного громадянина у розвиток своєї країни – сплачені податки та збори.

Наймані працівники можуть повідомляти про факти порушень податкового законодавства з боку роботодавців на «гарячу лінію» ДПС за телефоном: 0-800-501-007.

Джерело статті: “http://www.mediastar.net.ua/91180-z-01-schnya-2020-roku-zmnivsya-poryadok-zapovnennya-podatkovoyi-nakladnoyi-skladenoyi-za-schodennimi-pdsumkami.html”