Карантин змінює ринок праці

Ринок праці належить до тих сфер, які коронавірус розділив на «до» і «після» особливо різко. І хоча з ослабленням карантину ринок трохи пожвавився, до колишніх показників йому ще далеко.

Об этом сообщает FIB

Про те, що українці активно розміщують й оновлюють резюме, відгукуються на вакансії, а роботодавці вже почали приймати остаточні рішення за резюме, які відібрали під час карантину, дедалі частіше повідомляють кадрові агенції. На думку провідного менеджера одного із агентств у Чернівцях Марини Домушин, зараз починають оживати сфери, які перебували на «паузі» протягом двох місяців — готельно-ресторанна, непродуктовий ритейл. Активно роботу шукають фахівці на початку кар’єри і без досвіду роботи. Відгукуються на вакансії кур’єри, касири, фахівці з продажу в залах, офіс-менеджери, перекладачі, маркетологи, бухгалтери. І якщо ще на початку року на одну вакансію припадало 6-8 резюме, то сьогодні навантаження на вакансію зросло до 12-18 кандидатів. І це не дивно в умовах, коли одні залишилися без роботи через звільнення і закриття бізнесів, інші повернулися з-за кордону, а треті зайнялися активним пошуком через незадовільні умови на нинішньому місці роботи.

Якщо проаналізувати дані Держслужби зайнятості, то ситуація з безробіттям справді могла би бути набагато кращою. За два місяці карантину статус безробітного отримали 197 тисяч осіб, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період року, що минув. Загальна кількість зареєстрованих безробітних наближається до пів мільйона.

До зарплати вимоги знизили

Великий бізнес поки що не переглядає розміри зарплат своїх працівників, в той час як малий і середній бізнес нерідко пропонує заробітки на 10-15% менші, ніж були раніше. Експерти кажуть, що здобувачі й самі згодні на менші зарплати, адже конкуренція за робочі місця зросла.

За словами керівника кадрової агенції Вадима Присяжнюка, кілька років, аж до початку березня 2020 року, місцевий ринок праці був «ринком здобувачів». В умовах, коли роботи було багато, а співробітників мало, саме здобувачі вибирали, де їм працювати, відповідно зарплати росли. Сьогодні ситуація кардинальним чином змінилася, і тепер це вже ринок роботодавців.

— Частині працівників вже зменшили зарплати, перевівши їх на період карантину на пів ставки, при цьому часом половина зарплати зовсім не означає, що людина менше працює, — констатує В. Присяжнюк. — Мало того, зараз, коли бізнеси намагаються відновити роботу, ситуація посилюється. Деяких змушують працювати на пів ставки, звалюючи на них дедалі більше роботи. Багато з таким станом навантаження не погоджуються, але є й ті, хто в умовах відсутності грошей й інших пропозицій, беруть, що дають.

Втім, експерт вважає, що поки все не так вже й сумно.

— Зараз склалася класична ситуація «верхи не можуть, низи не хочуть». Керівники не хочуть платити як раніше, а кандидати не зацікавлені переходити на меншу зарплату, — зазначає пан Присяжнюк. — Тому знижуватися зарплати поки що не будуть, якщо, звичайно, не брати до уваги здобувачів з найпостраждаліших галузей – туризм, ритейл, спорт тощо.

Існує неписане правило, якщо хочеш підвищення зарплати — шукай нову роботу. У більшості випадків працівники переходять на аналогічні посади в інші компанії з підвищенням зарплати або, як варіант, їм підвищує зарплату теперішній роботодавець — щоб не пішов.

Нинішня криза все змінює. По-перше, знайти істотно кращу пропозицію не так вже й просто, а по-друге, каже експерт, сьогодні кандидати стали обережнішими під час прийняття рішення про перехід на іншу роботу. За його словами, непоодинокі випадки, коли фахівець приймає зустрічну пропозицію працівника, який висловив намір піти з компанії, і залишається на попередньому місці. Багато хто взагалі не розглядає пропозицію через побоювання, що на новому місці не приживеться, а іншу роботу так просто не знайдеш.

— У цьому загалом немає нічого нового, — підсумовує В. Присяжнюк. — Так було і 2009-го, і 2014-го кризового року, все повторюється.

«Офісний режим» вже не просто повернути

Варто визнати, що карантин спричинив проблеми не тільки працівникам, а й роботодавцям. І річ не тільки у тім, що бізнеси в умовах «заморозки» витратили вже останні сили, щоб залишитися на плаву, а й у тому, що повернути працівників до офісів не так вже й просто.

— В умовах, коли карантин остаточно не скасовано і ризик зараження, як і раніше, є, працювати в колишніх умовах нереально, — вважає бізнес-експерт Павло Дарожук. — Не секрет, що в багатьох офісах люди сидять буквально пліч-о-пліч один до одного, ні про яку соціальну дистанцію в таких умовах навіть не йдеться. Окрема розмова – перерви на каву та на обід, коли працівники традиційно звикли спілкуватися. Тому роботодавцям варто задуматися про нову організацію робочого процесу, інакше після загального двомісячного карантину їх може очікувати «локальний карантин» в окремо взятій компанії.

Роботодавці мають продумати нову організацію робочого процесу, інакше після загального двомісячного карантину їх може очікувати «локальний карантин» в окремо взятій компанії

З очевидних і найпростіших заходів експерт радить придбати спеціальні серветки чи спреї для оргтехніки, забезпечити працівників масками, а в разі необхідності – і рукавичками. Окрім цього, варто постаратися дотримуватися соціальної дистанції, зменшивши кількість людей, які перебувають в одному приміщенні одночасно. Якщо це можливо, перевести працівників на позмінну роботу або гнучкий графік, скласти графік обідів, щоб усі водночас не товклися на загальній кухні, а також продовжувати проводити наради і планерки через Zoom чи Skype.

Якщо все це здається занадто складним і вимагає витрат, є ще один спосіб. Навіть в умовах послаблення карантину залишити працівників на віддаленій роботі.

Роботодавці і працівники мають дійти консенсусу

Вадим Присяжнюк прогнозує, що після карантину близько третини тих, хто зараз працює віддалено, залишаться працювати дистанційно назавжди. Причому це відбудеться за згодою обох сторін.

— Наші роботодавці пручалися відпускати на віддалену роботу працівників до останнього, — каже експерт. — По-перше, будь-які зміни взагалі сприймаються більшістю людей важко, так було і з дистанційкою. Не було сенсу щось змінювати, коли довгими роками все і так працювало добре. По-друге, велике значення має менталітет. Багато українських керівників упевнені, що поки їх немає на роботі, там ніхто і не працює. Звідси системи контролю приходу і відходу, відеокамери в офісах, блокування соцмереж, програми стеження, та ще й введення купи звітів, щоб працівники були постійно зайняті. Але і цього мало. Деякі керівники ще й по офісу ходять, перевіряючи, що роблять їхні підлеглі: працюють чи кавують.

Карантин показав, що чимало дорослих людей у стані самоорганізуватися і працювати вдома. Мало того, практика показує, що їхня ефективність і продуктивність на дистанційці не тільки не знижується, а навіть зростає. Багато зізнаються, що працюють з дому більше не тому, що їх змушують, а тому, що так виходить. Прокинувся – і вже на роботі.

Від дистанційної роботи працівників для роботодавця є й інші плюси. Не потрібно організовувати робоче місце (як мінімум, стіл, стілець, комп’ютер), можна зняти вдвічі менший офіс, залишивши працювати у ньому тільки тих, чия присутність справді необхідна, економити на оренді і комунальних платежах.

Для працівника це теж економія часу і ресурсів, продовжує експерт, і пропонує зробити нескладний розрахунок. На роботі офісний працівник у середньому проводить не менше 9 годин, оскільки вітчизняні компанії додають до 8-годинного дня годину на обід. У місті до двох годин на день витрачають на дорогу до роботи і з роботи. Додаймо сюди ранкові збори на роботу. Одяг, макіяж, деякі ще й їду на цілий день з собою беруть, а її потрібно приготувати і упакувати. Та й увечері «включитися» в домашні справи і приготування вечері відразу виходить не у всіх. Багатьом потрібно хоча б пів години, щоб прийти до тями після дороги, причому незалежно від того, їхав чоловік у тисняві громадського транспорту чи стояв у корках в своєму автомобілі.

— Якщо ж працювати з дому 8-9 годин, як мінімум 4 години щодня вивільняться, — продовжує підрахунки експерт. — Таким чином, на місяць ми отримаємо понад 80 зайвих годин, що, з огляду на наш 40-годинний робочий тиждень, дарує нам два додаткові робочі тижні життя.

Степан КРАЙНЯК