Народні депутати розробили законопроект, яким вводиться жорсткий механізм стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Боржників за комуналку прирівняли до «аліментника». Виконавчої служби дали карт-бланш. В силу цього, «злісних неплатників» загрожують штрафи, вилучення майна, заборона на водіння транспортних засобів, полювання і виїзд за кордон. Якщо документ буде прийнятий, то запрацює він вже цієї осені.
Об этом сообщает Компромат
В Україні хочуть посилити механізм стягнення боргів за житлово-комунальні послуги. Відповідний законопроект поданий групою народних депутатів від партії «Слуга народу» та знаходиться на розгляді профільного комітету.
Свою ініціативу парламентарі аргументує тим, що мільярдні борги населення за комуналку «суттєво ускладнюють фінансовий стан підприємств житлово-комунального господарства. Вони не можуть виконувати покладені на них зобов’язання, зокрема, своєчасно розраховуватися за енергоносії, виплачувати заробітну плату, сплачувати податки, збори та обов’язкові платежі до бюджетів всіх рівнів… Крім того, величезна заборгованість українців не дозволяє їм забезпечувати населення послугами належного рівня та якості, вони не мають можливості здійснювати заходи з модернізації та енергозбереження, інвестиційний розвиток».
Депутати також вказують на те, що судова практика щодо боржників недієздатна: «зазвичай суд виносить рішення про сплату боргу споживачем частинами протягом кількох років, тобто в розстрочку. І при цьому необхідно відшкодувати сплату судового збору та витрат виконавчого провадження. У той же час, більшість підприємств не мають фінансової можливості вести претензійно-позовну роботу щодо стягнення даної заборгованості за спожиті житлово-комунальних послуг».
Спираються нардепи на дані Держстату: заборгованість населення за комуналку за станом на 1 травня перевищила 63 мільярда гривень:
— за постачання та розподіл природного газу — 25,6 млрд;
— постачання та розподіл електричної енергії — 5,9 млрд;
— централізоване опалення та гаряче водопостачання — 20,5 млрд;
— водопостачання та водовідведення — 5,3 млрд;
— утримання будинків та прибудинкової території — 4,9 млрд;
— вивезення побутових відходів — 0,97 млрд.
Причому парламентарії пояснюють, що нововведення планується запровадити не тільки «во благо» нібито терплять лихо підприємств теплокомуненерго, але і сумлінних споживачів – вони через боржників «не можуть розраховувати на якісні послуги і безперебійне їх надання».
Що парламентарії пропонують
Депутати пропонують внести зміни в ряд законів та зобов’язати боржників реструктуризувати борги за відповідним договором. Пропонується розстрочення терміном до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації. Споживач має право на дострокове погашення заборгованості за договором про реструктуризацію.
І ще один важливий момент — споживачами будуть вважатися як власники, так і орендарі нерухомості.
Поки боржники будуть віддавати борги в розстрочку, і ці виплати, і поточні платежі, за підрахунками парламентаріїв, не повинні перевищувати 25 відсотків доходів, що визначаються при нарахуванні субсидій для працюючих громадян, і 20 відсотків — для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги.
За умови укладення договору про реструктуризацію, боржник збереже своє право на отримання субсидій та інших пільг.
Якщо доходів боржника не вистачить на повне погашення боргу, строк дії договору про реструктуризацію продовжується до погашення заборгованості.
Тобто, як зазначають юристи, той, у кого є борг, буде змушений підписати договір про її реструктуризацію без суду. Теоретично, якщо хтось не згоден з цифрами в платіжці, вважаючи їх «взятими з повітря» (а таке зараз часто-густо), то він може їх оскаржити в суді. Але тоді йому доведеться найняти адвоката і сплатити судові витрати. До того ж, це займе чимало часу, та й по кишені конкретно вдарить. Людям, швидше за все, просто доведеться погодитися з боргом, намальованим комунальниками.
А тепер про найголовніше. В законопроекті зазначається: якщо людина відмовиться підписувати договір про реструктуризацію або не буде його виконувати, оплачувати поточні платежі, то комунальники звернуться до суду. Причому для них нардепи цей процес спростили — без судового збору, який планується скасувати.
Крім того, парламентарії мають намір посилити механізм стягнення боргу. Зокрема, внести зміни в Закон «Про виконавче провадження» з метою примусового виконання рішення судів про стягнення коштів за комунальні послуги, прирівнявши «стягнення за житлово-комунальні послуги» до «стягнення аліментів».
«Це означає, що державним виконавцям будуть дозволені всі засоби впливу на боржника з метою примусового виконання рішення суду, починаючи від стягнення до 50% його заробітної плати; накладати арешт на майно; обмежувати його право на керування транспортним засобом і на виїзд за кордон. У разі заборгованості з оплати комунальних послуг, виконавець зможе накласти на боржника ще і штрафи, а, у разі невиконання рішення суду, в рахунок погашення заборгованості продавати з публічних торгів майно боржника», — пояснила ситуацію адвокат юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко.
До речі, на сьогодні в Україні не штрафують за прострочену комуналку. У законі про ЖКГ лише прописана пеня за борги — 0,01% за кожен день прострочення.
Керуючий партнер ЮК Winner Ігор Ясько зазначає, що в меморандумі з МВФ влада взяла на себе два основні зобов’язання, що стосуються комунальних послуг: перерахувати тарифи на опалення, відповідно до ринкових умов, а також підвищити платіжну дисципліну населення. Новий законопроект — перший тривожний дзвіночок.
«Цей проект закону навіть не був прийнятий у першому читанні, тому говорити про те, чи запрацює він з жовтня 2020 року, ще рано. Але останнім часом темп прийняття нормативно-правових актів у нашій країні вражає, тому обійти увагою цей скандальний текст неможливо», — відзначив експерт.
За його словами, в разі ухвалення документа, якщо борги за комуналку перевищують суму платежів за три місяці стягнення може відбуватися за рахунок майна боржника. Комунальники зможуть швидко подавати позови в суд, тому що автори законопроекту мають намір дозволити приймати такі позовні заяви без судового збору.
«Загалом, нічого особливо нового не вводиться, адже в Україні і раніше існувала практика «стимулювання» споживача до сплати комуналки в порядку наказного провадження, а іноді і позовної. З цим ми стикалися в практичній діяльності. Але якщо раніше якогось дієвого механізму списання коштів у комунальних служб не було, то тепер пропонується, після отримання позитивного судового рішення, передавати справу виконавчій службі. Далі по виконавчим листам борги будуть вираховувати із зарплати. Більш цікавими, з точки зору юристів,можна вважати ті пункти, які розширюють повноваження виконавчої служби, тому що борги по оплаті комунальних послуг можуть бути прирівняні до боргів по сплаті аліментів. Виконавча служба зможе стягувати з боржника до 50% його заробітної плати; накладати арешт на майно; обмежувати його право на керування транспортним засобом і на виїзд за кордон… У разі заборгованості по оплаті комунальних боргів виконавець зможе накладати на боржника ще і штрафи. За борги більше року — штраф 20% від суми боргу. За прострочені платежі протягом двох років — 30% від суми, три роки і більше — 50% від суми боргу. При цьому, навіть за три прострочені платежі можуть почати вираховувати частину зарплати і заарештувати майно», — прокоментував нововведення Ігор Ясько.
Поради юристів
У будь-якому випадку, юристи нагадують, що слід розібратися в причинах неоплати ЖКП. «З точки зору справедливості, зрозуміло, що зараз тарифи завищені, саме тому, навіть незважаючи на борг населення в кілька десятків мільярдів, комунальні підприємства не збанкрутували. А сума пенсій настільки мала, що не дозволяє вчасно оплачувати комунальні послуги», — говорить Ясько.
Отже, якщо «комунальники» подали на вас позов у суд, то перше – розберіться з проживаючими в квартирі. За словами юриста, у відповідності зі ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім’ї при відповідному документальному оформленні. А згідно з Постановою КМУ № 630 «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» споживач має право на зменшення розміру плати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім’ї. Але тут важливий офіційний документ.
