Зависокий холестерин – поспішай до кардіолога, занизький – шукай проблеми з печінкою

Холестерин – закорковування судин – інфаркт. Багато хто чув про цей життєво небезпечний ланцюжок, але мало хто знає, як і чому він утворюється. Розібратися, що ж таке холестерин та з чим його їдять у прямому та переносному сенсі, спробувало Vlasno.info.

Об этом сообщает http://dvsslco24.org

– Позиція перша: без холестерину ми жити не можемо, оскільки він входить до складу кожної клітини нашого організму. Окрім того, одна зі структурних частин холестерину є обов’язковою частиною більшості гормонів, у тому числі статевих, – каже професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри внутрішньої медицини медичного факультету №2 Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова Вадим Жебель.

Таким чином, перша функція холестерину – це участь в обмінних процесах, які відбуваються в організмі, друга – утворення джерела енергії.

Але той холестерин, який ми з’їдаємо, та той, що виявляється у крові, попри однаковий хімічний склад є різним. Як же так відбувається?

До нашого організму холестерин потрапляє у складі жирів, що ми споживаємо. У кишківнику вони розпадаються на складові елементи. Ці елементи транспортуються у печінку, клітини якої синтезують із них холестерин, який надалі використовує наш організм.

У здорової людини кількість синтезованого холестерину відповідає потребі у ньому. Брак або надлишок цієї речовини свідчить про те, що з нашим організмом, і в першу чергу із печінкою, щось не так.

Утім, до печінки потрапляють не всі складові жиру, які всмоктались у кишківнику. Частина спрямовується у м’язи, де використовується для отримання енергії, частина відкладається у якості жирових запасів.

Але повернемося до холестерину, який синтезувала печінка. По завершенню процесу він потрапляє у кров у вигляді так званих ліпопротеїдів низької густини, що здатні долати стінки судин та таким чином проникати до кожної клітини організму. І якщо такого холестерину забагато, він починає відкладатися в стінках судин та утворювати разом з елементами крові так звані атеросклеротичні бляшки. Чим більше холестерину та факторів, що пошкоджують судинну стінку (паління, підвищення артеріального тиску та ін.) – тим вище ймовірність появи бляшок, а чим більше бляшка – тим вища ймовірність смерті внаслідок інфаркту серця або мозку, тобто інсульту. Але про це – пізніше.

– Клітина забирає стільки холестерину, скільки їй потрібно, і вже в іншій формі – високої густини – надлишковий холестерин виводиться у кровотік. Менша його частина йде у жирові відкладення, а більша повертається в печінку, де стає компонентом жовчі та виводиться у кишківник, – пояснює професор Жебель.

Стосовно понять «поганий» та «добрий» холестерин, він наголошує: ці терміни свого часу запровадили лікарі, але згодом відмовилися від них. Тож варто забути про них і нам.

Отже, що таке холестерин та як виглядає його колообіг у нашому організмі, ми з’ясували. А тепер переходимо до атеросклерозу та його бляшок.

І для початку – трохи анатомії.

– Наші великі та середні кровоносні судини мають три шари. І коли у середньому шарі починають із тих чи інших причин утворюватися бляшки, це і є атеросклероз, – пояснює Вадим Жебель.

Збільшуючись у розмірі, бляшки здатні значно перекрити просвіт судини, а їх розрив приводить до тромбоутворення й повного перекриття, що і стає причиною розвитку інфаркту: серця, нирки або іншого органу. Але навіть якщо до критичної межі справа не дійшла, якість життя за наявності бляшок значно погіршується, адже вони у 10-15 разів уповільнюють кровотік, внаслідок чого суттєво погіршується живлення тканин киснем та поживними речовинами.

Найнеприємніша річ полягає у тому, що холестерин у наших судинах міститься з моменту народження. Тож єдине, що нам під силу, – це уповільнити процес збільшення його кількості.

Приблизно на 30-40 відсотків його швидкість залежить від спадковості. До факторів ризику належать, зокрема, підвищений тиск, паління, надлишок жирів у їжі, надмірне споживання цукру, малорухомий спосіб життя, стреси, а також стать.

– У жінок ризик атеросклерозу значно менший, але лише поки не настав клімакс. Після цього протягом двох-чотирьох років жінки наздоганяють чоловіків, – каже професор Жебель.

Небезпека атеросклеротичних бляшок полягає й у тому, що вони під дією різних, не завжди відомих лікарям, чинників, можуть розірватися. На цей розрив тромбоцити – елементи крові, які відповідають за її згортання та запобігання кровотечі при пошкодженні судин, – реагують як на будь-яку рану, на кшталт порізу. А саме: утворюють мікротромб, який закупорює місце кровотечі. Після цього до роботи береться антикоагулянтна система, під впливом якої у здорової людини тромб розпадається.

Якщо у випадку з розривом бляшки система спрацювати не встигає, утворюється жорсткий тромб. Він щільно перекриває стінку судини – і стається інфаркт.

– Є так звані судинні басейни: мозговий, серця та периферійні артерії, і не обов’язково усі вони мають одночасно страждати від атеросклерозу. Таке зустрічається у 7-12 відсотків пацієнтів. У решти вражається переважно якась одна група судин, – зазначає Вадим Жебель.

Утім, каже він, прогресування атеросклерозу можна профілактувати. Перше в цьому процесі займає модифікація способу життя, а саме: боротьба з малорухомістю, здорове харчування у вигляді так званої середньоземнорської дієти, яка є низькокалорійною та включає щоденне вживання 500-600 грамів несолодких овочів та фруктів. Як наслідок, організм почне переробляти на енергію надлишок холестерину, який у ньому міститься.

Але корисна складова дієти в лікуванні явних клінічних ознак атеросклерозу складає приблизно 5-6 відсотків. Натомість переважній більшості пацієнтів знадобиться медикаментозна терапія. При цьому позитивний ефект у вигляді зменшення атеросклеротичних бляшок може з’явитись приблизно через 17 місяців регулярного вживання препаратів.

А ось народні методи на кшталт «візьміть чайну ложку цього на стакан того та вживайте тричі на день – і ваші судини стануть чисті, як у немовляти» у боротьбі з атеросклерозом абсолютно неефективні.

Фото 24tv.ua