В Україні діє ‘законна аномалія’ існування двох Вищих Верховних Судів

Однією з головних причин затяжних судових процесів, зокрема і низки гучних справ, є, перш за все, критична недоукомплектованість судів на території нашої країни. Та, виявляється, чималу роль у цій проблемі грає і ‘законна аномалія’, що призвела до фактичного існування двох Вищих Верховних Судів. Подробиці ’юридичного колапсу’ розповів головний військовий прокурор України 2014 – 2019 рр, генерал-полковник юстиції запасу, кандидат юридичних наук Анатолій Матіос.

Об этом сообщает Компромат ГРУ

’Рибу’ зловили, а посадок немає – чому так?

Як відзначив головний військовий прокурор України 2014 – 2019 рр, критична нестача суддів наразі спостерігається у Волинській, Черкаській та Вінницькій областях. А завантаженість судів міста Києва перевищує позначку від 200 до 500 справ у провадженні. Якщо поділити цю кількість на кількість поточних робочих днів у місяці, виходить жахлива ‘норма’ – по 1 – 2 хвилини на одну справу.

Та, не менш важливу роль грають і законні ‘неточності’.

’Всі питають: ‘Де обіцяні посадки? ‘Рибу’, наче, зловили, а посадок немає’. Чому так? Тому що влада і народні депутати, що ініціюють зміни до Закону, не дослухаються до думки суддівської і юридичної спільноти, які кажуть, що деякі речі треба спростити, деякі посилити, а деякими захистити суддів. І не приймати волюнтаристських рішень. Коли теоретики на хвилі політичного хайпу збираються робити нейрохірургічну операцію в судовій системі кухонним ножем, призводить до того, що і судова система мертва, і на виховання нових 2 тисяч суддів підуть роки’, – говорить Анатолій Матіос.

Одним з таких рішень, за словами генерал-полковника юстиції запасу, було нещодавнє урізання зарплат суддів, що і стало фактичною причиною бунту членами Верховного Суду. Звідси, як підкреслив колишній головний військовий прокурор України, і починається ‘хабарний ланцюг’: спокусившись на запропоновані гроші, суддя може і права комусь віддати, штраф комусь не виписати, комусь змінити запобіжний захід.

’Є Вища кваліфікаційна комісія суддів України, яка мала б бути обрана у травні. Але конкурсні перегони відмінили, у зв’язку з тим, що неможливо було набрати конкурсну комісію, за рахунок іноземних спостерігачів, які мають бути за Законом, – ніхто не подався на конкурс. Немає комісії – немає і суддів. У когось закінчився термін, десь є суддя, але не затверджений на посаді – це глобальна всеукраїнська проблема’, – відзначає колишній головний військовий прокурор України.

І першим кроком, як це не банально звучить, є вирішення питання ’юридичної множини’, яке нині розповсюджується на найвищий судовий орган.

’Треба прийняти законне рішення – у нас 1 чи 2 Вищих Верховних Суди? Ця юридична колізія, зашита ще минулою судовою реформою за часів Порошенка,– нонсенс: люди не отримують зарплати, не справляють судочинства, судячись самі з собою і з державою, що вони є Верховний Суд. Але вони автоматично не переведені в новий Верховний Суд без імені в назві ‘України’. Був Верховний Суд України – тепер став Верховний Суд, і слово ‘України’ постало глобальною юридичною колізією, якої необхідно якнайшвидше позбутися’, – підкреслює Анатолій Матіос.

Чи до цих порад у Кабміні, Верховній Раді чи то Офісі Президента та про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.