Нічого особистого, тільки бізнес: Навіщо Коломойському заводи з виготовлення зброї

Днями вітчизняні ЗМІ оприлюднили інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що українські олігархи Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов значаться серед кінцевих бенефіціарних власників двох фірм з виробництва зброї та боєприпасів, зареєстрованих 29 січня 2020 року.

Об этом сообщает Руспрес

Мова йде про ТОВ "Таргет-М" і ТОВ "Рокіт-М", основним видом діяльності яких є виробництво зброї та боєприпасів.

ТОВ "Таргет-М" зареєстроване за адресою м. Дрогобич, вул. Бориславська, 82 (Львівська область). За цією ж адресою зареєстроване ПАТ "НПК-Галичина" Коломойського.

ТОВ "Рокіт-М" зареєстроване за адресою м. Надвірна, вул. Майданська, 5 (Івано-Франківська область). За цією ж адресою зареєстроване ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття", серед кінцевих бенефіціарів якого – Коломойський і Боголюбов.

На перший погляд все це виглядає, як звичайний бізнес-проект, адже торгувати зброєю завжди було вигідно, а у воюючій країні – й поготів. Однак не все так просто. Питання виробництва зброї та боєприпасів в Україні й справді є актуальним, але через недосконале експортне законодавство усіх вітчизняних виробників переслідує низка проблем.

"Закордонні партнери, які спочатку пропонували Україні патронні заводи, не мали гарантій щодо того, що вони можуть ці боєприпаси експортувати, тому що попит України є значно менший, ніж це потрібно для рентабельності цього заводу", – писав у 2019 році директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, головний редактор журналу Defense Express Сергій Згурець.

По суті, внутрішній попит в Україні формується державним оборонним замовленням, яке є засобом державного регулювання у сфері наукового та матеріально-технічного забезпечення потреб оборони і національної безпеки України. Простіше кажучи, щоб вітчизняний завод з виробництва зброї і боєприпасів був рентабельним, йому бажано постачати свою продукцію для оборонних потреб держави за рахунок бюджетного фінансування.

І тут не варто забувати, що коли Андрій Загороднюк став міністром оборони, досить поширеною була версія, що "підкинув" Загороднюка в команду Зеленського саме Ігор Коломойський, який давно і успішно працює з батьком міністра – Павлом Загороднюком. Зокрема, батько входив до складу наглядової ради "Укрнафти", одним із акціонерів якої є Коломойський.

Попередня діяльність Коломойського привчила нас до того, що він нічого не робить просто так і напевно мав певний розрахунок й щодо цієї теми. Як варіант – міг розраховувати на певні преференції під час формування цього самого державного оборонного замовлення, за яке відповідає, зокрема, Міністерство оборони (до речі, не факт, що Загороднюк був в курсі цих намірів Коломойського).

Разом з тим, все вказує на те, що ідея з цими заводами виношувалась Коломойським до останніх подій у верхніх коридорах влади. Адже в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань обидві збройні фірми Коломойського були зареєстровані 29 січня 2020 року, тоді як 5 лютого підконтрольна президенту Володимиру Зеленському СБУ, розслідуючи прослуховування прем’єр-міністра Гончарука, провела обшук на телеканалі "1+1", який належить Коломойському. Подейкують, що після того обшуку між колишніми бізнес-партнерами пробігла "чорна кішка". Власне, подейкує про це особисто Володимир Зеленський, який в ексклюзивному інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" 11 лютого заявив, що допускає загострення конфлікту з власником телеканалу "1+1" Коломойським після обшуків, проведених співробітниками СБУ в журналістів проекту "Гроші".

Тому як буде розгортатись ситуація з заводами далі – невідомо. Адже колишні бізнес-партнери можуть як помиритись, так і ще більше розсваритись. І подальше звільнення людини Коломойського Андрія Богдана з посади керівника Офісу президента більше натякає на другий варіант розвитку подій.

Та й міністр оборони Андрій Загороднюк перебуває, що називається, під прицілом. Джерела в Офісі президента натякають, що Зеленський пильно придивляється до своєї формальної квоти в уряді: міністра оборони та міністра закордонних справ. Зокрема, в ОП вважають, що Загороднюк ніяк не проявив себе на посаді міністра оборони. І хоч сам Андрій Загороднюк з цим не погоджується, його долю будуть вирішувати все ж на Банковій.