Ігор Ященко: «Досі в ЗСУ та НГУ масово потрапляють стоматологічно хворі військовослужбовці за фальсифікованими висновками медкомісій»

ПРАВИЛОМ НОМЕР ОДИН ДЛЯ НАС БУЛО ПРИЙМАТИ ВОЇНІВ НА ДОСТАТНІЙ ВІДСТАНІ ВІД ЛІНІЇ ВОГНЮ

Об этом сообщает Преступная Россия

— Стоматологічно- волонтерському проєкту "Тризуб Дентал" цього року виповнюється 5 років. Весь цей час ви перебуваєте на фронті і надаєте якісну медичну допомогу нашим захисникам. Які емоції від прожитого, проробленого?

— По-перше хочу виправити тебе. П’ять років тому не було ніякого "Тризуб Дентал". Коли ми вперше їхали із Запоріжжя на фронт, до нас кричали, що ми "укропи". Тож, можна сказати, що на початку ми назвали себе "Укроп-дентал". На той момент вже на полігонах працювали стоматологи з проєкту "Санація". Вони встановили стоматологічні кабінети на полігонах і лікували там призовників, тому що бійці свій шлях на війну розпочинали саме звідти. Наші колеги хотіли, щоб на фронт попадали здорові хлопці. Тобто, ми були не єдині.

Хоча, забігаючи наперед мушу сказати, ми і досі боремося з проблемою хворих зубів у наших захисників і вже 5 років вимагаємо, щоб держава почала виконувати свій безпосередній обов’язок – не допускати в лави Збройних сил стоматологічно хворих бійців. Адже це прерогатива чиновників певних кіл, які мають відповідати за фізичне здоров’я військовослужбовців, з якими Міністерство підписує контракт. Тим більше, що зараз нікого терміново не мобілізують, а беруть по контракту, який ніким не виконується. Теперішня ситуація є аналогічною тій, яка була в 2015 році. Бійці з хворими зубами, які ніхто не лікував, йдуть воювати, я вже не кажу про те , що багато бійців носять знімні протези, або взагалі не мають ані зубів, ані протезів.

— До цього питання, ми ще повернемося. Проте хочеться почути, чи розумієте ви, оглядаючись на минуле, яких масштабів досягли? Яку волонтерську імперію вдалося створити?

— Це заслуга нас усіх, а початок закладався у Дружківці, Костянтинівці, у підрозділах славетної 81 бригади ЗСУ. Нас привабив цей підрозділ тим, що в ньому був штатний стоматолог, проте не було спеціального обладнання. Тобто, офіцер займав посаду штатного бригадного стоматолога, отримував грошове та всі інші види забезпечення, але професійною діяльністю не займався, був, так би мовити, старшим куди пошлють. Збираючись у дорогу, ми захопили все необхідне та обладнали стоматологічний кабінет в штабі бригади і він запрацював. Планів, як таких не було. Ніхто не знав про масштаби зубних хвороб у наших солдатів, ми просто підключили наш пересувний стоматкабінет до електромережі і почали працювати. Тоді ще ми сподівалися, що війна – це не надовго. Все робилося по факту, побачили проблему – локалізували її.

Правилом номер один для нас було приймати воїнів на достатній відстані від лінії вогню. Щоб не наражати себе і бійців на небезпеку. Тому у всьому, ми координувалися з військовими. Потім, коли ми переїхали в район ДАПу і перебували у Первомайському, нам вперше прийшла інформація від хлопців, що буде обстріл. Ми переїхали, а через тиждень це місце справді обстріляли.

Все йшло поступово, з року в рік. Ми постійно шукали можливості для вдосконалення і сотні стоматологів відгукнулися та особисто приїхали з допомогою, а скільки волонтерів і звичайних людей допомогли нам за цей час — я не беруся навіть говорити.

— Як бійці ставилися до того, що їм надаватимуть безкоштовну допомогу? Вони вірили у таке щастя?

— По-перше, не безкоштовну, а безоплатну. Тому що з воїнів ми нічого не беремо, тоді як за все: обладнання, стоматологічні матеріали, логістику і побут заплатили люди, котрі хочуть допомогти нашим захисникам наблизити перемогу над російським загарбником.

Чого говорити про минуле, дехто й досі не вірить. От сьогодні ми надавали допомогу бійцю служби військового правопорядку. Йому лікарі склали план лікування, він підходить з цим списком до мене і каже: "Тут мені багато всього написали, але не сказали, скільки все буде коштувати"? Довелося чимало часу пояснювати, що ми з нього грошей не візьмемо, до речі, з тими, хто на фронті – таких питань не виникає.

— Тисячі солдатів, волонтерів, звичайних громадян України звикли уже до того, що "Тризуб Дентал" працює на фронті. Волонтери, а весь проєкт тримається на їхніх допомозі, свідомо жертвують своїм часом, коштом, щоб підтримати вас. На початку діяльності було багато скептиків, які не вірили, що вам вдасться налагодити такий процес?

— Хто такі стоматологи, які працюють у нас? Це ті ж самі середньостатистичні люди, вони нічим не відрізняються від інших жителів України. Тому, як і всюди, серед них є скептики, заздрісники, але в основному – це неймовірні люди, які здатні до жертовності.

За всі ці роки створився певний алгоритм роботи і ми дотримуємося його. Приїжджаємо як волонтери і надаємо повну безоплатну стоматологічну допомогу добровольцям.

Навіть місцевим жителям намагаємося допомогти, хоча в 2015 році вони проходили спеціальні тести. Ми запитували у них, чи знають пароль? "Який такий пароль?" — говорили вони. "Путін…"? Поки вони не говорили, що він ху..ло, ми не надавали допомогу.

Були такі, які вперто відмовлялися називати цього покидька заслуженим словом. Якось прийшов дядько, в нього болить, ми запропонували "пароль". Мужика аж перекосило. Він готовий був все що завгодно сказати, але тільки не образу на адресу свого "куміра" … Навіть приїхала його донька на машині і почала говорити, що ми ніби знущаємося з батька. Я їй пояснив ситуацію, що ми нікому нічого не винні і запропонував відвезти свого батька в інший кабінет, для місцевих.

Можливо, деякою мірою, ми тоді перегинали палицю, але це був 2015 рік, питання визначення, хто ти є, стояло дуже гостро.

-Чому саме Карлівка і цей славнозвісний "Домік", де відбуваються всі операції, зустрічі журналістів, воїнів і волонтерів? Як обиралося це місце?

— Ми його обрали невипадково. По-перше – недалеко фронт і через Карлівку проходять відомі логістичні шляхи, тут більш-менш безпечно, адже ворог використовував артилерію останній раз по Карлівці у 2016 році. У цього будинку є власник, з яким ми домовились про використання для медичного проєкту, пояснили, що за приміщенням будуть слідкувати і не дадуть його знищити.

А назву будинку – "Домік" придумав один з наших волонтерів – Василь Мезенцев.

— Хто допомагав все облаштовувати тут? Адже кожен хто приїжджає сюди: депутат, чиновник, громадський діяч, зразу відчуває душу цього будинку, яка зігріває.

— Ти що, не знаєш, як це робиться? Два місцеві раби і поїхали!!! Жартую звісно, звичайні лікарі, своїми руками чистили все, мили, кожна ротація добавляла щось нове. Хочу зауважити, що в нашому волонтерському "двіжі" працюють найстійкіші. Чому вибрав слово "двіж", тому що проєкт "Тризуб Дентал" — це не тільки воєнна локація. Лікарі, які не є учасниками нашого проєкту, теж допомагають бійцям. Все відбувається в мирній Україні, вони безоплатно надають стоматологічну допомогу у своїх клініках. Не можна забувати тих людей, які ніколи не приїжджають до нас — це зубні техніки, хоча вони працюють не менше за інших.

Тут на місці у нас тісна координація з самими бійцями, які в критичні моменти допомагають нам їжею та робочими руками. У нас не діють бюрократичні закони, тут все від душі для людей. В цьому і весь секрет успіху.

ЗА ЧАС "АТО" та "ООС" БУЛО НАДАНО СТОМАТОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ БІЛЬШЕ НІЖ ТРИДЦЯТИ ТИСЯЧАМ ВІЙСЬКОВИХ

— Не боялися стоматологи їхати сюди, не було в них мурашок від згадки про Донбас?

— Різні були ситуації. Хтось боявся, що тут стріляють, інші навпаки були готові після робочого дня заступати на позиції з нашими воїнами. Пригадую, як одна дівчина сказала матері, що їде відпочивати у Болгарію в Карлові Вари, хоча сама приїхала працювати до нас, щоб допомогти тим, які наближають нашу перемогу над москалями.

Неподалік нашого будинку був готель з назвою "Карлові Вари". Ми фотографували його, щоб дівчина могла показати фото мамі і підтвердити легенду про відпочинок.

І наша спільна праця дала результат. Тільки за час так званих "АТО", "ООС" було надано стоматологічну допомогу більше ніж тридцяти тисячам військових, уявіть, що це за кількість. І це ми ще не говоримо про стаціонарні кабінети в тилу, які надають допомогу бійцям.

— Зовсім недавно "Тризуб Дентал" почав надавати стоматологічну допомогу школярам, які мешкають у цьому районі. З чим це пов’язано?

— Ми живемо на війні – це українські діти, наші діти. Нещодавно ми дізналися про те, що дехто з батьків возить своїх дітей на окуповану територію по медичну допомогу. З цим миритися ми не можемо! Державні органи просто відморозилися від цих проблем, вони всі зайняті своїми проблемами і навіть не розуміють сучасної проблематики.

Тут не налагоджено якісне автобусне сполучення, майже нічого не робиться для того, щоб люди могли жити. Я вже не кажу про райони, де ведуться бойові дії, а віддалені території на відстані двадцять- тридцять кілометрів від фронту.

— Якщо говорити загалом, зубних проблем у бійців не поменшало. Хлопців і дівчат беруть без належного медичного огляду. І вже на фронті вони змушені шукати вихід з цієї ситуації. Одні з перших, до кого вони звертаються, зараз ідеться про тих воїнів, які на Донецькому напрямку, – це "Тризуб Дентал". Чи намагалися чиновники виходити з вами на контакт, щоб локалізувати цю проблему?

— Про нас знають, але на високих рівнях ніхто не виходив на зв’язок, хоча ми неодноразово намагалися це зробити самі. Нас просто ігнорують, а саму проблему замовчують.

Ми писали листи на РНБО, просили вплинути якось на цю ситуацію. Пригадую, що в третій хвилі мобілізації до армії призвали 78 стоматологів. Але вони не мали де працювати, пересувних кабінетів майже не було. РНБО відгукнулося на цю проблему, почали щось ворушитися, виявилося, що в мирній країні знаходиться 43 пересувних стоматологічних кабінети.

Оскільки РНБО не вирішує таких питань, вони зробили запит на Міністерство охорони здоров’я, щоб передати ці мобільні кабінети на бригади, госпіталі, туди, де є стоматологи і вони зможуть якісно виконувати свою роботу.

Відповідь від МОЗ, а точніше від людей, які відповідають за цей напрямок, була приголомшливою. Мовляв, вони проаналізували і дійшли висновку, що в прифронтовій зоні є ряд приватних кабінетів і стоматологічних поліклінік, тому вони не вбачають, що пересувні стоматологічні кабінети потрібні на фронті..

— Добре, тоді запитаю інше. Зовсім недавно вас відвідав 5-й президент України – Петро Порошенко. У вас була розмова з цього приводу?

— Ми справді з ним поговорили, проте я не ставив йому ніяких конкретних запитань. Коли ми йшли до його автомобіля, Порошенко сказав: "Напевне у вас є запитання, де я був усі ці роки? Я й справді не знав про ваш проєкт і те, що люди можуть зорганізуватися та провести таку роботу без державної підтримки. Та й звідки мені все знати? Інформацію я отримував від очільників обласних державних адміністрацій і про все, що діється тут, теж дізнаюся від них. Відповідні служби готують мій план пересування, місця, куди треба заїхати. І я дію відповідно до складеного плану".

Після того, я йому пригадав випадок, коли він відвідував 66-й військовий госпіталь в Покровську і за два тижні до його приїзду там заасфальтували всі проблемні дороги, побудували вертолітний майданчик, якого там ніколи не було. "Ви думаєте я дав на це команду? — знову запитав мене Порошенко – звідки мені знати, що так не було завжди"? Ось така вийшла у нас розмова…

— Ви згадували, що якісь чиновники заблокували виїзд пересувних стоматологічних кабінетів у зону бойових дій. Хто це був і чому вони говорять, що наші солдати здорові?

— Тут починається найцікавіше. Люди, які відмовилися відсилати вищезгадані кабінети на фронт, хоча ситуація із зубами у бійців катастрофічна, зовсім недавно отримали президентську премію за організацію стоматологічної служби у зоні бойових дій.

Я б всю цю ситуацію назвав тупим рейдерством. Кілька людей, які себе іменують "науковцями", вирішили отримати державну премію, яка підписується президентом України, а — це гроші і визнання. Все б нічого, якби вони не зачепили тему військових, а саме воєнну стоматологічну галузь. Вони стверджують, що причетні до розбудови системи ефективної, якісної стоматологічної допомоги в зоні "АТО і ООС". В тому числі із задіянням пересувних стоматологічних кабінетів, в’їзд яких, вони самі заблокували.

Вони може непогані люди, як науковці чи ще хтось там, але ці чиновники нічого не зробили, щоб допомогти нашим бійцям. Адже 6 рік на війну приходять люди з хворими зубами і це функція держави їх лікувати. Ми, своїм волонтерським ресурсом, не можемо опрацювати проблему в загальному всеукраїнському масштабі, проте стараємося допомогти усім, хто нас просить.

Чому таке ставлення? В Донецькій області є головний стоматолог – це успішна жінка, в неї все добре, проте вона вперто не помічає проблем і не шукає способи їх вирішення. Ми її запрошували в Карлівку, але їй то не цікаво.

Голова Асоціації стоматологів України така собі пані Мазур, вона теж отримала цю премію. В 2016 році, ми її запросили на стоматологічну конференцію і попросили співпрацювати, проте вона навіть пальцем не поворухнула.

"МІСЦЕВЕ НАСЕЛЕННЯ ПРИФРОНТОВОЇ ЗОНИ ВЗАГАЛІ КИНУТЕ НАПРИЗВОЛЯЩЕ"

— Можна трохи більше розказати про тих людей, які отримали ці премії?

-Я не знайомий з ними усіма особисто, вони просто "ліві " і не розуміють проблематики стоматологічних проблем у зоні збройного конфлікту.

Особливо цинічним є те, що всі номінанти є державними службовцями і могли би вплинути на вкрай важку ситуацію щодо стоматологічного здоров’я громадян України. Не виходячи із зони свого особистого комфорту, вони ніколи тим не переймалися. Натомість, присвоїли собі те, що було зроблено зовсім іншими людьми із власної ініціативи. Про що красномовно свідчать факти.

Державну Премію отримано за те, що авторським колективом "створено та впроваджено в зоні АТО (ООС) ефективну модель стоматологічної допомоги, яка включає мережу стаціонарних та мобільних стоматологічних кабінетів". Але, на жаль, за 5 років державним коштом не було обладнано і введено в експлуатацію жодного стоматологічного кабінету. Все стоматологічне обладнання в стаціонарних та мобільних кабінетах польових госпіталів та бойових частин є волонтерським ресурсом. До сих пір для військової стоматології не розроблено сучасних протоколів лікування і практично відсутня система забезпечення штатних військових стоматологів необхідним обладнанням та розхідними матеріалами. Мало би бути соромно авторському колективу виставляти як "наукову роботу" креслення не існуючого мобільного кабінету та фотографії єдиного наявного переносного комплексу, зроблені на полігоні під Києвом.

Від початку війни і до сьогоднішнього дня в лави ЗСУ та НГУ масово потрапляють стоматологічно хворі військовослужбовці за фальсифікованими висновками медичних комісій. Про це ми інформували особисто пані Мазур І.П, як керівника Асоціації стоматологів України, декілька років тому, але до сих пір нічого не змінилося і за це ніхто не несе відповідальності.

Місцеве населення прифронтової зони взагалі кинуте напризволяще, адже більшість лікувальних закладів, якими воно користувалося до війни, залишились на окупованій території, а нових створено не було. Єдиний цивільний стоматологічний кабінет був створений на базі ФАП села Галицинівка, Маріїнського району Донецької області волонтерами.

Ще більш цинічним є те, що серед номінантів є фахівці зі стоматології дитячого віку, які абсолютно не поінформовані про стан надання допомоги дітям, які живуть в умовах війни. Обстеження волонтерами дітей трьох шкіл у прифронтових населених пунктах виявило, що за відсутності профілактики стоматологічних захворювань 93% дітей потребують лікування, в т.ч 40% — складного, по яке іноді вимушені їхати в окупований Донецьк!

Єдиний військовий з номінантів — полковник Лихота навіть близько не був на передовій і геть не розуміє тутешніх проблем

Вся ця премія – є галімим совковим фарсом, яка видається з розрахунку на те, що всім байдуже і суспільство знову все "проковтне". Але ми, волонтерська спільнота, цього не дозволимо, нас не цікавлять гроші. Революція Гідності навчила бути чесними і не вибачати брехні. Навіть, якщо цю брехливу премію не буде повернуто до бюджету, то кожен з номінантів та "рішал" ще довго будуть ховати очі від чесних людей.

Михайло Ухман, Цензор.НЕТ

Источник: https://censor.net.ua/r3179154