Українці очима ЄС: 41% всього німецького медіа-контенту це негатив про Україну

Думаю, що будь якій адекватній людині зрозуміла роль Німеччини в ЄС, світі та у відношенні до України. Тож як виглядає Україна в Німеччині? Що німці пишуть і показують про Україну? На протязі місяця (від 22.05. до 22.06.2020) ми дослідили німецький медіа-простір. Пропонуємо ознайомитися з німецьким "медіа-портретом України" широкому загалу читачів.

Як відбувалося дослідження — коротенько про методику дослідження
Переважна більшість користувачів світу (майже 80% — див. тут) використовують Google в якості пошуковика. Нашим пошуковим запитом було слово "Ukrainer" — тобто українці. Більшість людей передивляються лише свіжі новини — тобто максимум перші 10 сторінок результатів видачі пошуковика за тим чи іншим пошуковим запитом. У випадку Google — це 100-110 посилань (статей), в розділі "Новини". От ми їх всі і перечитали, на протязі з 22-го травня по 22-ге червня (див. діаграму нижче). С 22-го червня по сьогодняшній день, ми продовжували відстежувати німецькомовний відеопростір — адже новини публікуються кожен день. Але процентне співвідношення публікацій суттєво не змінилось — слід брати до уваги і те, що новини про українців німці публікують не кожного дня.

Відзначимо і те, що на німецькій мові говорять і пишуть не лише в Німеччині — а й в Австрії, Швейцарії, Бельгії, Ліхтенштейні, Люксембурзі. Переважна більшість дослідженних нами матеріалів — це статті, відеосюжети (з сайтів телеканалів) безпосередньо з Німеччини — це природно, тому що німців значно більше, ніж австрійців, швейцарців, бельгійців і ліхтенштенців та люксембуржців всіх разом. Але, звісно ж, там є і матеріали на німецькій мові з інших країн — це, наприклад, австрійські ЗМІ, швейцарські, навіть українські, що публікують свої дописи на німецькій. До речі, німці з задоволенням читають все що пишуть на німецькій. Наприклад, швейцарська газета (і її он-лайн версія, див. тут) Neue Zürcher Zeitung чи австрійська Wiener Zeitung (див. тут) мають суттєву вагу в німецькомовному просторі. Публікація на німецькій мові з буь якої країни може потрапити на перші сторінки видачи Google, за умови, що вона цікава і, відповідно, має багато переглядів користувачами.

Негатив про Україну
Загалом, 41% всіх німецьких публікацій — це негатив про Україну. В діаграмі, що міститься вище, наведений розподіл публікацій про Україну та українців на німецькій мові — там тематична спрямованість статей вказана детально. Пояснимо, як була отримана цифра в 41% негативу. 16% складають публікації про українців з кримінальної хроніки — йдеться про осіб, які скоїли на території Німеччини якісь злочини та правопорушення. Більшість таких статтей стосується нелегальних заробітчан з України .

Ще 11% публікацій це політичні огляди німецьких політологів та журналістів, які містять розчарування та критику політики України. В якості прикладу — публікація у впливовій німецькій газеті Süddeutsche Zeitung (посилання — тут, а скрін — нижче).

Заголовок до статті більше ніж красномовний: "Реформи припинені". Високі очікування змін і зрушень на краще були не лише у громадян України, а й в більшості країн Європи і, зокрема в Німеччині. Ще 5% публікацій — це відверта російська пропаганда, яка, безсумнівно, не містить жодного доброго слова на адресу України. В Європі веде мовлення на німецькій телеканал RT Deutsch (раніше назва була Russia Today: с англ. — «Росія сьогодні»). Телеканал має власний портал. За даними російськомовної вікіпедії, аудіторія видання — 9 млн. осіб, 78% з яких проживають в Німеччині. Такі подробиці наведені для того, щоб було розуміння, якій саме навалі мусить протистояти Україна на інформаційному фронті — і не лише в русько*- чи україномовному сегменті.

Ще 5% контенту на німецькій мові, на момент нашого дослідження припадало на висвітлення історії олігарха-втікача (так його називають німецькі ЗМІ) Оніщенка — на екстрадиції якого наполягала українська сторона (див. скрін вище, для прикладу посилання на нім. — тут). Це однозначний негатив для України. По-перше, Україна програла цю справу і німецькій суд відмовив українській стороні — Оніщенка залишили в Німеччині, де він домагається політичного притулку. По-друге, Оніщенко з одного боку виступає з гучними вікриттями Порошенко, які знаходять серед німців розуміння, а з іншого боку — жорстко критикує владу Зеленського, називаючи її послідовниками Порошенко і маріонетками українських олігархів — мовляв, за гроші — будь які забаганки стануть законною реальністю.

Додамо до негативної частки щей 3% правдивих публікацій про життя в Україні, які за змістом німецька публіка 100-відсотково віднесе до негативу. Наприклад, якщо в публікації йдеться про рівень пенсійного забезпечення в Україні, то німці однозначно будуть вважати концтабором та фашистською країною саме ту державу, де люди отримують таку мізерну пенсію. Те ж саме стосується і зарплатні вчителів, врачів та ін. (див. скрін вище, посилання — тут). Ну і кінець-кінцем ще 1% публікацій стовідсотковий негатив про Україну, тому що йдеться про жорстку критику екс-президента пана Порошенко, який наслідив на Заході своїми офшорами та оборудками з грошима ЄС, спрямованими не на ті цілі, для яких ці гроші надавалися. До речі — Порошенко при цьому всьому, в німецькому медіа просторі малозначуща фігура. Основні персонажі публікацій про Україну — насамперед, діючий президент Зеленський (якого згадують часто-густо з критикою), та різні пересічні українці (в залежності від теми публікації і т.і.).