Як рейдери-правоохоронці Чередник та Шененко знищують бізнес?

Резонансна історія про те, яки компанія «Еконія» — національний виробник дитячого харчування «Малятко» — стала жертвою рейдерської атаки з боку Головного слідчого управління Нацполіції та офісу Генерального прокурора, викликає все більше запитань.

У зв’язку з діями правоохоронних органів в межах двох сфабрикованих кримінальних проваджень «Еконія» вже зазнала збитків майже на 1,2 млн гривень. Навіть більше – атака правоохоронців на компанію унеможливила сплату нею податків до державного бюджету на суму в 4 млн 456 тис. грн.

А що ж з кримінальними провадженнями? Перше з них відкрито в липні 2017 року за заявою потерпілого Курілова — за фактом нібито незаконного позбавлення його волі у 2012-2016 роках.

Досудове розслідування здійснювала слідча Ільміра Чередник, яка, згідно з ухвалами в ЄДР СР, лише витребувала документи 10-річної давнини в судів на території Черкаської області. Чому вона не здійснила більше жодних дій?

Друге кримінальне провадження виділене 25 лютого 2020 року з першого – за фактом шахрайського заволодіння «Еконією» майном Золотоніської меблевої фабрики. І це попри те, що Верховним Судом України вже давно визнано законність придбання «Еконією» майна та території фабрики.

Звертає увагу той факт, що виділене провадження за ч. 4 ст. 190 ККУ: санкція статті передбачає такий вид покарання як конфіскація, що дозволяє не лише накладати арешт на майно «Еконії», а й передавати його в управління АРМА –а це потенційно блокуватиме господарську діяльність компанії.

Головними виконавцями рейдерського захоплення «Еконії» постають: 

Ільміра Чередник– старша слідча з особливо важливих справ ГСУ Національної поліції України; 

Роман Шененко — прокурор Офісу Генерального прокурора. 

Загалом, не дивно, що саме ці правоохоронці взялись за виконання рейдерського захоплення. Діяльність та репутація Чередник і Шененка показова: їх використовують як  інструмент для уникнення покарання чиновниками та олігархами, для тиску й залякування «незручних», бо відчувається готовність нехтувати законом заради власної вигоди та задоволення інтересів «замовників». 

Як Ільміра Чередник «працює» на політиків та олігархів

Слідча є фігурантом низки скандальних справ, які визначають її як посадовця, що використовує службові можливості задля досягнення цілей впливових людей.

Показовими в цьому плані є дії Чередник в розслідуванні подій 2012-2016 років. Як уже зазначалось, справа по факту незаконного позбавлення волі людини була відкрита у липні 2017 року. А у 2020-му прийняте рішення про виділення з неї матеріалів 2007-2008 років у окреме  провадження — за фактом шахрайського заволодіння «Еконією» майном Золотоніської меблевої фабрики.

Цього ж дня — всього через годину після внесення відомостей до ЄРДР! – в рамках нового кримінального провадження Чередник влаштовує допит свідка – Анатолія Тітова. Це грубе порушення: за нормами КПК, свідка викликають на допит щонайменше за три дні до проведення.

Тож виходить, Тітов був викликаний на допит у провадженні щодо незаконного позбавлення волі, тоді як допитаний у зовсім іншому – щодо шахрайства, що суперечить не лише процесуальним нормам, а й здоровому глузду.

Епізод яскраво свідчить про заангажованість Чередник та здійснення розслідування в інтересах однієї зі сторін конфлікту – за повного нехтування нормами процесуального законодавства.

Вигідно ж це було Анатолію Тітову – тому самому, кого Чередник, порушивши всі можливі норми, допитала в день внесення відомостей до ЄРДР, і який вже більше 10 років перешкоджає законній господарській діяльності «Еконії».

Не менш показовим є і кримінальне провадження від 9 вересня 2018 р. за ст. 356 ККУ (підроблення документів), відкрите за заявою колишнього мера Полтави та колишнього члена Партії регіонів Олександра Мамая за фактом незаконного, на його думку, звільнення його з посади.

В межах цього провадження за клопотанням Чередник вчинила дію, що за своєю кричущістю не має аналогів в українській практиці: наклала арешт на корпоративні права Полтавської міськради, щоб неможливо було внести зміни стосовно її керівництва, в т.ч. Олександра Мамая.

За всіма ознаками, ця справа є політичною: під час дії арешту реєстраційна служба не могла внести до держреєстру відомості про обраного на місцевих виборах нового міського голову Полтави. 

Крім того, Чередник брала активну участь в т.зв. справах, пов’язаних з Ігорем Коломойським та Олександром Дубінським.

Так, за фактом інтерв’ю Коломойського програмі «Схеми: Корупція в деталях», було відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення «погроза вбивством». Тоді олігарх в ефірі програми заявив: «Ми знаємо всі подробиці і всі нюанси. І найближчим часом, повірте мені, ми двох цих субчиків виведемо на світло боже. Щоб вони не думали що вони два …. запам’ятайте ці два імені». 

В межах цього провадження слідча Чередник встановлювала, чи містились погрози життю та здоров’ю в словах олігарха громадянам США Льву Парнасу та Ігорю Фруману, які вони сприйняли реально. 

Крім того, Чередник брала активну участь в конфлікті нардепа від «Слуги Народу» Олександра Дубінського та ГО «Слідство Інфо» — на боці Дубінського. Підставою для кримінального провадження було визначене «порушення таємниці листування». 

У зв’язку з цим Чередник викликала головного редактора «Слідства Інфо» Анну Бабинець на допит у якості свідка – що прямо суперечить нормі статті 65 КПК України, оскільки йшлося про професійну журналістську діяльність, тобто про законні дії працівників ЗМІ. 

«За 17 років, які я працюю журналісткою, ще ніколи не ходила на допит у поліцію за те, що написала запит народному депутату. Але обов’язково піду — з юристом. Все знімемо на відео і покажемо, як Головне слідче управління розслідує такі резонансні справи як запит народному депутату Олександру Дубінському і допитує через це журналістів-розслідувачів», — наголосила тоді  сама Бабинець.

Таким чином, можна констатувати: Чередник не цурається в політично заангажованих справах ставати на бік тих, хто наділений владою та грішми.

Діяльність Шененка: суцільні нехтування посадовими обов’язками

Водночас, прокурор Роман Шененко неодноразово зухвало нехтував посадовими обов’язками, за що у 2018 році був притягнутий до дисциплінарної відповідальності — отримав догану.

Як зазначено у рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Шененко не виконав спільного завдання прокуратури та суду щодо утвердження законності в суспільстві, 17 разів при цьому проігнорувавши судові виклики.

Зауважимо, що досі жоден прокурор в Україні не дозволяв собі так грубо і з такою регулярністю ігнорувати судові виклики.

Крім того, недобропорядність Шененка прослідковується в грубих процесуальних порушеннях, вчинених в інтересах держслужбовця Василя Пасулька. У справі проти нього — за фактом вчинення тяжкого корупційного злочину — слідство порушило вимоги ст. 216 КПК України, що призвело до виправдання Пасулька. 

Можна дійти висновку, що і слідча Черендник і прокурор Шененко у цих справах використовуються для досягнення особистих цілей впливових «замовників».

При чому, як свідчить аналіз їхніх декларацій, не просто так.

Декларації Чередник та Шененка: приховування реальних доходів

За весь період подання декларацій (2015-2019 роки) старша слідча Чередник декларувала виключно офіційну заробітну плату, що в різні роки складала від 58 тис. грн. на рік до 152 тис. грн. на рік.

Крім того, згідно з реєстром речових прав, лише брат Чередник володіє нерухомістю – квартирами у непідконтрольній Україні Горлівці. Сама ж вона – так само, як і її чоловік та батьки — не має у власності жодних активів.

Попри це, у 2019 році Чередник при офіційно задекларованій зарплаті в 214,1 тис. гривень зафіксувала:

3 тис. доларів – як заощадження безробітного чоловіка;

125 тис. гривень (близько 5 тис. доларів) подарунок від її батька, який не має очевидних джерел доходів;

автомобіль VW Polo 2011 р.в. із вказаною вартістю на дату набуття 49 тис. гривень — при мінімальній ринковій вартості у близько 208 тис. гривень (8 тис. доларів).

Найбільшу увагу привертає грошовий подарунок в 5 тис. доларів, зроблений Чередник її батьком.

Як свідчить практика, зазвичай декларування такого роду подарунків роблять з метою узаконення в майбутньому дорогих активів, пояснення походження коштів та ін.

Тим часом, Шененко ще у 2015 році не зміг підтвердити походження коштів на купівлю квартири в Бучі за 380,67 тис. грн – при офіційному річному доході в 282,3 тис. грн.

У 2017 році прокурор задекларував право користування квартирою в Києві, площею 98 кв. в м., власником якої вказав свого батька. Менше з тим, в реєстрі речових прав інформація про право власності батька Шененка на вказану квартиру відсутня.

У 2019 році Шененко задекларував дохід в 645,17 тис. грн від продажу квартири в Бучі, що майже вдвічі перевищує ціну, за якою вона була придбана. Це може свідчити про приховування прокурором реальної суми, яку він заплатив при купівлі цієї квартири.

Цього ж року він задекларував 47,1 тис. грн доходу від відчуження частини будинку, яку досі жодного разу не вказав у якості об’єкту власності.

Це підтверджує недостовірність відомостей в офіційних деклараціях, що є черговим доказом  недоброчесності прокурора.

***

Діяльність майора поліції, старшої слідчої з особливо важливих справ ГСУ Нацполіції України Ільміри Чередник та прокурора Офісу Генерального прокурора Романа Шененка засвідчує, що їхньою основною метою є не досягнення верховенства закону, а систематичне задоволення інтересів впливових осіб — цілком вірогідно, небезкорисно.

Тому залучення до рейдерського захоплення компанії «Еконія» саме Чередник та Шененка не дивує. Адже вчинення протизаконних дій задля тиску на опонентів своїх «замовників» – їхня стихія.

До речі,днями Київський апеляційний суд скасував ухвалу Печерського районного суду про арешт корпоративних прав компанії «Еконія», тобто дії слідства визнані незаконними. А що далі? Скільки ще легальний бізнес в Україні боротиметься з беззаконням з боку держави, яка має його захищати, а не знищувати?